Бур’яни: які з них корисні для городу, а які потрібно видаляти?

Бур’яни – одвічна проблема кожного садівника-городника. І хоча в природі все закономірно і логічно, ми не можемо змиритися з їх існуванням на нашій ділянці – вони заважають жити культурним рослинам. Тому левову частку праці і часу на дачі ми присвячуємо боротьбі з бур’янами. Мабуть, це сама важка і неприємна фізична робота, яку доводиться виконувати на грядках або в саду. Але чи так вона необхідна? У цій статті розглянемо традиційні і органічні методи боротьби з бур’янами. Який спосіб краще? І так необхідно домагатися на ділянці стерильної чистоти?

Про бур’яни і шкідливі рослини

Складно дати точне визначення, що таке бур’яни. Ми звикли так називати всі рослини, які виросли не на своєму місці. І навіть минулорічний сидерат, який самовільно росте на грядці поруч з посіяною петрушкою або салатом, у поточному році ми сприймаємо як бур’ян. Малина, яка лізе туди, куди її не просять, теж бур’ян? Начебто і культурна рослина, але до того нахабна, що в недозволеному місці вивести її буває складніше, ніж пирій. Культурні види, які сходять на ділянці без нашого на те благословення, прийнято називати засорителями.

А що ж вважати класичними бур’янами? Як правило, до цієї групи рослин належать дикорослі види, що відрізняються особливою життєстійкістю і агресивністю в освоєнні нових територій. Їх сила забезпечується наступними факторами:

  • Бур’яни на заздрість плідні – вони утворюють дуже багато насіння;
  • Їх насіння надзвичайно живучі – вони зберігають схожість, перебуваючи по декілька років в землі;
  • Розмножуються усіма можливими способами, в тому числі, і вегетативним.

На жаль, культурні рослини не володіють і десятою частиною життєстійкості бур’янів. Залишити їх рости у взаємній компанії один одного – значить покластися на милість бур’янів, які, напевно, не залишать нашим вихованцям жодного шансу. Тому «священна війна» дачників з бур’янами не має ні кінця, ні краю. І перемога городників в ній завжди тимчасова.

Традиційні методи боротьби з бур’янами

«Священна війна» – це більше з історії прихильників традиційних методів агротехніки в боротьбі з бур’янами і засорителями. Ці методи незмінні вже багато десятиліть і зводяться до наступного:

  • Перекопування;
  • Прополка;
  • Скошування наземної частини бур’янів, що призводить до пригнічення росту коренів;
  • Обробка гербіцидами.

Копати не перекопати

Щодо користі і шкоди постійного перекопування городу сьогодні ведуться палкі суперечки між прихильниками природного землеробства і традиційного. Перші стверджують, що, по-перше, це дуже важко фізично, а, по-друге, порушує структуру грунту, яку потім можна відновити тільки постійним внесенням добрив і розпушуванням, що, власне, і роблять все літо дачники, вспахавши по весні город.

Прихильники органічного землеробства пропонують свої методи боротьби з бур’янами, що виключають важку фізичну працю лопатою, про них ми поговоримо далі. Але всі ці методи малоефективні, якщо мова йде про цілину, на якій роками не росло нічого, крім пирію, яглиці і кропиви. Верхній шар землі, що складається з одних коренів бур’янів, не візьме жодний плоскоріз. Набагато кращий варіант – використовувати для перекопки вила. Це зведе до мінімуму розсічення кореневища на багато частин, внаслідок чого бур’яни поширюються ще швидше.

Більш сучасний механічний метод позбавлення від бур’янів – робота трактором, мотоблоком або культиватором. Подібна техніка значно знижує фізичні витрати городника (це вам не лопатою махати!), але зате в кілька разів ускладнює процес збирання коренів бур’янів.

Всі корені, у будь-якому випадку, ви все одно не виберете, тому літній сезон з сапкою на прополці вам забезпечений. І для більшості дачників пострадянського простору нічого особливого в цьому немає. Ті ж, хто не може або не хоче проводити півроку, не розгинаючись, виполюючи бур’яни, звертається до ще одного методу традиційного землеробства – використання гербіцидів.

Кропива - злісний бур'ян і дуже корисна рослина

Гербіциди бувають різні

Сучасні реалії такі, що продукцією хімічної промисловості ми користуємося щогодини, якщо не щомиті, мало замислюючись про це. Але коли мова заходить про гербіциди, то абсолютна більшість віддає перевагу природним методам, як і людей, які нічого не вирощують, а лише споживають і кажуть, що це «жах як погано».

Але якщо розібратися, то цей «жах» не такий вже і страшний, а люди, які стверджують подібне, не можуть пригадати назву жодного з сучасних гербіцидів. Більшість «природників» і людей, що пропагують вживання чистих овочів та фруктів, не хочуть знати, що сучасні гербіциди вже зовсім не ті, які використовувалися 20-30 років тому. Більшість старих препаратів давно зняті з виробництва, а нові якісні гербіциди в умілих руках і правильних дозах не завдають ніякої шкоди ні довкіллю, ні якості вирощуваної продукції. І якщо вже бути чесним, то будь-які миючі засоби, які щодня нами використовуються, шкодять навколишньому середовищу значно серйозніше.

Умовно всі сучасні гербіциди можна розділити на дві групи: ті, які наносяться на грунт і, всмоктуючись через коріння рослин, пригнічують ріст бур’янів, поступово знищуючи їх, і ті, які розпорошуються безпосередньо на зелену масу бур’янів і потрапляють до коріння через листя.

Перші – більш агресивні, і застосовувати їх часто не рекомендують навіть самі виробники. По-перше, вони мають властивість зберігатися в землі кілька місяців, а отже – впливати і на культурні рослини. По-друге, якщо використовувати їх з року в рік, то земля, врешті-решт перестане їх «перетравлювати» і стане практично нежиттєздатною для багатьох культурних рослин.

Друга група гербіцидів, які діють через листя на коріння бур’янів, набагато цікавіша. Потрапляючи в навколишнє середовище, такі гербіциди через пару днів руйнуються, істотно не впливаючи ні на стан грунту, ні на культурні рослини, що ростуть поруч з бур’янами.

Звичайно, користуватися гербіцидами, як і будь-якою іншою хімією, потрібно обережно, суворо дотримуючись рекомендацій виробників щодо дозування. Якщо можна обійтися без них, обходьтеся, але в деяких випадках вони просто незамінні, наприклад, якщо потрібно за один сезон привести в порядок занедбаний сад розміром у кілька соток.

Методи органічного землеробства проти бур’янів

Головна відмінність робіт по боротьбі з бур’янами у «природників» і «класиків» в тому, що методи органічного землеробства спрямовані, в основному, на попередження появи, тобто профілактику бур’янів, а не на швидке позбавлення від них, як заведено в традиційному землеробстві.

Як «воюють» з бур’янами в органічному землеробстві?

В якості мульчі можна використовувати як природні, так і синтетичні матеріали

Мульча

В якості мульчі можна використовувати дуже багато природних матеріалів: скошена трава, в тому числі і смітна, тирса, кора дерев, хвоя і т. д. Підійдуть і підручні засоби: руберойд, шифер, поліетилен і т. д. (але тут знову виникає питання про «натуральність»). Накривши такою мульчею певну ділянку землі, до кінця сезону реально позбутися від присутніх там однорічних бур’янів. Пирій та інші багаторічники мульча відразу не візьме. Зате після її використання вони легко висмикується з грунту руками.

Використання мульчі дійсно можна було б назвати ідеальним і найбезпечнішим рішенням. Якби не кілька «але». По-перше, у разі використання органічної мульчі для знищення бур’янів важливо, щоб шар був не менше 10 см завтовшки. Представляєте, скільки тирси потрібно привезти на ділянку, щоб замульчувати хоча б дві сотки грунту? А якщо мова йде про гектари?

По-друге, під мульчею не гребують завестися шкідники, які до її використання могли вам і не докучати – слизняки, миші, равлики… І позбудеться від них природними способами (без використання хімічних препаратів) ще важче, ніж від бур’янів.

Метод заміщення

«Природники» стверджують, що бур’яни можуть з’явитися тільки там, де «гола» земля. І це правда – чим менше порожньої землі, тим менше бур’янів. Не хочете постійно боротися з бур’янами, не залишайте порожню землю! Частково це питання вирішує мульча або посів сидератів у міжряддях, а також – нові посіви (звільнилася грядка під цибулею – посіяли там сидерати або швидкорослу зелень). Крім того, допомогти можуть ущільнені посадки. Якщо грамотно підійти до цього питання, бур’янам просто ніде буде зростати.

Соляризація

Метод, при якому бур’яни гинуть під плівкою під впливом сонячних променів. Її проводять до сходів культурних рослин.

Скошування

Цей метод використовується повсюдно і у традиційній агротехніці, і в органічній. Однак, по-перше, скосити можна далеко не всі бур’яни, а тільки на ділянках, де нульова ймовірність підрізати і культурні рослини, тобто, на неосвоєних. Інша проблема – деякі бур’яни після обрізування надземної частини поширюються ще агресивніше кореневищем.

По-третє, цей метод дійсно працює, але дуже повільно. Якщо за сезон хоча б чотири-п’ять разів скошувати бур’яни на визначеному місці (яглицю, пирій, кропиву тощо), не даючи цим рослинам утворювати насіння, то, дійсно, ця ділянку згодом перетворитися в більш ні менш привабливу галявину. Тільки, на жаль, це станеться не скоро, а точніше – через три-чотири роки. Три-чотири роки регулярного скошування – і ваш абсолютно «органічний» газон готовий! Ви готові чекати стільки? А, може, все-таки краще використовувати гербіциди?

Профілактика

На доглянуті, багато років використовувані під грядками, квітами, садовими культурами, ділянки насіння злісних бур’янів заносять самі господарі. Це трапляється, коли в компост закладають скошену бур’янисту траву з насінням і не дають йому визріти повністю. Сприяє зараженню грунту бур’янами і використання свіжого гною, який багатий на насіння бур’янів.

Метод заміщення передбачає посадку в міжряддях культурних рослин або сидератів, які не залишать місця бур’янам

Боротися або уживатися?

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що панацеї в боротьбі з бур’янами не існує. Кожен метод і традиційного і органічного землеробства заслуговує уваги, але і має свої слабкі місця. Розумний городник повинен робити висновки самостійно, виходячи з власних реалій і розв’язуваних завдань.

Одне можна сказати точно: боротьба з бур’янами не повинна стати самоціллю. Тим більше, що багато сучасних досліджень доводять: культурні рослини ростуть більш здоровими на ділянках з невеликою кількістю бур’янів, ніж на ідеально чистих грядках.

Бур’яни захищають наших вихованців від спекотного сонця і протягів і навіть можуть використовуватися як сидерати. Головне, не давати цим рослинам випускати квітконоси, тобто вчасно скошувати або виривати. Зелена маса бур’янів може послужити хорошою мульчею (уникайте тільки рослин, що розмножуються поділом – портулак, жовтець повзучий, розхідник звичайний та ін). Однак ці бур’яни теж можуть принести користь. На їх основі готують рідке зелене добриво, яке послужить для стимуляції росту культурних рослин.

Загалом, в природі немає нічого зайвого і непотрібного. І бур’янів це теж стосується. Візьмемо кропиву. Бур’ян? Так. Але який цінний! Це ж справжній скарб необхідних мікроелементів! Кропива піде на користь не тільки вашим рослинам на городі і в саду, але і вам самим, тому дозвольте їй рости в затишному куточку вашого саду. Тим більше, що ви вже який рік марно намагаєтеся її звідти вигнати…

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі