Буркун лікарський — три в одному: ліки, медонос і зелене добриво

В природі немає нічого зайвого. Кожна травинка має своє призначення, одне з яких — допомогти людині. Часто проходячи по польових дорогах, відпочиваючи на узліссі, та й просто на узбіччях дачних доріг можна зустріти цікаву рослину. Її дрібні трилисники листочки створюють мереживний узор, а подовжені кисті з дрібними жовтими повислими квітками тягнуться до сонця. Це буркун з сімейства бобових.

Буркун лікарський


У буркуну лікарського (Melilotus officinalis) пелюстки квіток пофарбовані в жовтий колір. Цей вид менш відомий, ніж інші лікарські трави, але це, насправді, найцікавіша рослина, відома, як пишуть, до слов’янського періоду. Латинська назва буркуну — Melilоtus походить від грецьких слів μελί — «мед» і λοτος — «кормова трава».

Буркун поєднує в собі такі якості:

хороший помічник в домашній аптечці при багатьох захворюваннях різної етіології;
чудовий медонос; буркуновий мед відрізняється тонким ароматом, що нагадує ваніль, містить до 40% фруктози;
буркун згодовують худобі, однак, тільки у вигляді сіна в суміші з іншими травами; використовуючи таке сіно, потрібно бути обережним: якщо сіно, містить буркун жовтий і підгнило, худоба може отруїтися дикумарином;
буркун — гарний природний поліпшувач грунту (сидерат); його глибокі корені не тільки розпушують землю, але і наповнюють її органікою з високим вмістом необхідних рослинам елементів і сполук.
Буркун жовтий використовується в народній та офіційній медицині як лікувальний засіб. Але він відноситься до групи отруйних рослин. Не лікуєтеся самостійно. Застосовуйте його препарати тільки після консультації з лікарем – фітотерапевтом.

Хімічний склад буркуну лікарського

Буркун жовтий містить ряд речовин, які надають лікувальну дію на організм людини:

ефірне масло;
глікозиди, у тому числі кумарин, який легко визначити за запахом свіжого сіна;
органічні кислоти – мелілітову, кумарову, флавоноїди,
дубильні речовини,
цукри,
аскорбінову кислоту,
білки;
холін

Будьте обережні! Неправильно засушений буркун при гнитті утворює дикумарин або дикумарол, який перешкоджає згортанню крові і може викликати внутрішні кровотечі.

Лікувальні властивості буркуну

Буркун використовують як:

відхаркувальний засіб при простудних захворюваннях дихальної системи;
антисептик при гнійних ранах і фурункульозі;
болезаспокійливе, особливо при болях у кишечнику та сечовому міхурі, отиті;
буркун знижує газоутворення і відновлює перистальтику кишечника;
проносне.
Істерія, меланхолія, головні болі, підвищена нервова збудливість, безсоння, кардіоспазми – всі ці хвороби відступають при прийомі водних настоїв цієї чарівної трави. Кумарин буркуну жовтого покращує кровообіг органів черевної порожнини, артеріальний тиск, мозкове кровопостачання.

Використовуючи для лікування лікарські трави, пам’ятайте! – Ніколи самостійно не лікуйтеся і не перевищуйте рекомендовані лікарем дозування.

 Висушений буркун лікарськийВикористання буркуну в офіційній медицині

як протисудомний засіб;
для приготування пластиру, прискорюючого розщеплення фурункулів і гнійних наривів;
під спостереженням лікаря-фітотерапевта використовують як антикоагулятор при тромбофлебітах.

Використання буркуну в домашніх умовах

відвари;
настої,
збірні чаї;
компреси;
мазі.

Відвар

У гарячу воду засипають сухий буркун у співвідношенні 20:200, кип’ятять на повільному вогні 20-25 хвилин. Після охолодження проціджують. Якщо вода википіла, то додають до норми. П’ють по 1 ст. л. 3 рази на день на голодний шлунок. Через 20-30 хвилин можна поїсти.

Захворювання, при яких відвар застосовують: простудні захворювання рото-горловий системи, безсоння, головний біль.

Водний настій

У 0,5 л окропу додають 2 чайні ложки сухої трави. Щільно закривають кришку, тепло укутують, настоюють 20 хвилин. Краще настій готувати в термосі.

Застосування: настій прискорює дозрівання наривів, гнійників. В охолоджений настій занурюють серветку, злегка віджимають, обгортають вражене місце, зверху накривають плівкою і знову тепло укутують махровим рушником або вовняною хусткою.

Компрес

Щоб витягнути гній з рани, розм’якшити внутрішній фурункул, готують компрес: ошпарене окропом листя і квітки прикладають до нагноєння і загортають на тривалий час.

Враховуючи, що буркун отруйний, навіть при зовнішньому використанні необхідно суворо дотримуватися прописаного лікарем дозування та тривалості лікування.

Трав’яний збір можна наполягати і в холодній воді, але більше 3-х годин. Холодний настій менш концентрований, тому доза прийому збільшується до 1/3 склянки. П’ють за півгодини до їжі не більше 3-х разів на день.

Використання: знімає спазми, полегшує головний біль, приймають при гіпертонії і безсонні.

Мазь

Засіб можна приготувати 2-ма способами:

Спосіб 1. Сухий збір буркуну (2 столові ложки з верхом) квіток і листя розтерти в порошок, просіяти. 50 г чистого аптечного вазеліну добре перемішати з порошком.

Спосіб 2. Таку ж масу сировини буркуну, як і в першому способі, заливають склянкою води і узапарюють на водяній бані до 50 мл. Одну частину згущеного відвару ретельно змішують з 4-ма частинами будь-якого тваринного несолоного жиру або вазеліну.

Незалежно від способу приготування, «сиру» мазь розтопіть (кип’ятити не треба), години 2 варіть на водяній бані і процідіть ще гарячою через марлю. Така мазь сприяє швидкому загоєнню карбункулів, фурункулів, гнійних ран.

Протипоказання прийому буркуну жовтого

Перші ознаки отруєння буркуном – запаморочення, головні болі, сонливість, пригнічений стан, печінкові болі, внутрішній крововилив, блювання.

Не можна вживати буркун, навіть в якості чаю в наступних випадках:

при виношуванні дитини;
при схильності до внутрішніх кровотеч;
низькому згортанні крові;
при захворюванні нирок.

Як виглядає буркун жовтий

Це кущиста рослина до 1,5-2,0 м з голим гіллястим стеблом, добре розвиненим стержневидним коренем. Буркун жовтий відноситься до групи рослин дволітників. Зацвітає на другий рік (цвіте з червня до серпня).

Квіти буркуну лікарського жовтого кольору, мають сильний аромат, який в народі називають ще запахом свіжоскошеної трави. Легко відрізнити його не тільки за суцвіттям, але і по листю. Листя трійчасте – три листочки на спільному черешку, мають прилистки.

Заготівля буркуну, сушіння, зберігання

Заготівля сировини

Заготовляють сировину буркуну в період цвітіння (червень – вересень). Зрізають верхні (25-30 см) трав’янисті зелені квітучі пагони. Грубі стебла з пожовклим листям не використовують. Зрізання проводять завжди після сходу роси, краще з 9 до 12 години та після 16 години дня.

Сушка

Для сушіння зрізаний матеріал можна використовувати:

• у вигляді пухких пучків, підвішених на перекладині або дроті;
• розклавши шаром 5-7 см на мішковині або вологопоглинаючому папері; під час сушіння матеріал постійно ворушать.

При сушінні буркуну необхідна хороша вентиляція (навіс, горище, сушарка для трав) і температура не вище +30…+35°С.

Загальний вигляд рослини буркун лікарськийЗберігання

Правильно висушений буркун має приємний запах свіжого сіна, гіркувато-солонуватий смак. Стебла легко ламаються. Листя не повинні обсипатися. Їх осипання свідчить про пересушування матеріалу.

Висушену сировину зберігають у герметично закритій тарі. Зберігають лікувальну сировину не більше 2-х років.

Якщо буркун жовтий (як лікарська трава) привернув вашу увагу, ви можете використовувати його при домашньому лікуванні деяких захворювань. Але хочеться ще раз повторити – будьте уважними! Великі дози, тривалий безладний прийом не сприяють одужанню, а лише погіршить ваш стан.

ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар