Субстрат для кімнатних рослин надає їм всі необхідні поживні речовини протягом дуже короткого терміну. Через обмежений обсягу грунту, через кілька місяців після пересадки запаси необхідних рослинам макро – і мікроелементів виснажуються, і кімнатні улюбленці починають залежати від заходів, що заповнюють поживність грунту.
Підживлення – не тільки основний, але і життєво важливий пункт догляду за рослинами. Як і полив, вони приносять користь тільки тоді, коли їх проводять правильно і своєчасно.
Правильний вибір субстрату важливий і з точки зору створення ідеального повітро – і водопроникного середовища для розвитку кореневої системи, для оптимального протікання процесів поглинання вологи і поживних речовин з ґрунту.
Але навіть найкращий, якісний, ретельно підібраний з урахуванням всіх індивідуальних особливостей субстрат для кімнатних рослин як джерела поживних речовин працює лише в перші тижні після пересадки.
Підживлення для кімнатних культур призначені саме для підтримки стабільного живильного середовища, компенсації виснаження субстрату і постійного доступу рослини до всіх необхідних поживних речовин. Відповідно питання про те, коли виникає потреба в підгодівлі для кімнатних рослин досить проста: підживлення проводять тоді, коли субстрат вже не може надати рослинам всі необхідні макро – і мікроелементи.
Часто найголовнішим в підгодівлі називають вибір самих добрив. Спеціальні добрива для декоративно-листяних рослин, кактусів, орхідей, пальм, троянд і багато інші препаратів дозволяють не обмежувати свій асортимент тільки універсальними добривами.
В питанні внесення добрив для кімнатних рослин велике значення має те, коли підживлення проводяться і як саме воно здійснюється.
Коли підгодовувати кімнатні рослини
Кімнатні рослини підгодовують тільки під час активної вегетації, коли в них ростуть і розвиваються і підземні і надземні частини. Саме в цей період і потрібно вносити добрива. Таке правило зовсім не означає, що правильні підживлення проводять тільки навесні і влітку: є й такі рослини, які не тільки не володіють повним періодом спокою і розвиваються весь рік, але й квітучі восени і взимку. Вибирати період, коли потрібно підгодовувати кожну рослину, потрібно саме по її вегетації і її особливостях.
Навесні і влітку підгодівлі потребують всі рослини. Період активного розвитку культур, навіть зростаючих в приміщеннях, починається із збільшенням тривалості світлового дня та інтенсивності освітлення. Зазвичай початок вегетації припадає на березень, а при сприятливій погоді стартує вже в кінці лютого. І разом з цим починається період активних підживлень.
Закінчується активна вегетація восени, з відповідним скороченням світлового дня та загальній інтенсивності освітлення. Сезонне скорочення освітленості зазвичай проявляється вже в жовтні, тому період традиційних підживлень завершують зазвичай протягом вересня.
- Якщо рослина переходить на повний період спокою і повністю зупиняється в рості, підживлення восени і взимку не проводять зовсім. Зазвичай у припиненні підживлень потребують здерев’янілі і великі рослини, красиві цвітучі культури, що скидають листя або всю надземну частину рослини.
- Зменшення світлового дня, уповільнення росту, прохолодна зимівля, частковий період спокою вимагають зменшення та скорочення підживлень на осінньо-зимовий період. Наприклад, для багатьох декоративно-листяних рослин хоча й рідкісна, але підтримує стабільні умови зимова підгодівля необхідна для збереження краси листя.
- Якщо рослина цвіте в холодну пору року або восени, то для неї продовжують вносити добрива.
- При цьому проводити підживки для кімнатних рослин в період з жовтня до лютого можна тільки в тому випадку, якщо рослина отримує комфортний рівень освітленості і не страждає від нестачі світла.
- Для культур, які в цей період підгодівлі не потребують, внесення добрива можуть призвести до опіків кореневої системи і надмірного накопичення поживних речовин. Навіть культури, які розвиваються взимку і далі, внаслідок сезонних особливостей і скорочення освітленості все одно знижують свої потреби в поживних елементах, і без корекції підживлень вони також постраждають від надлишку добрив.
Для того щоб не заплутатися в терміни та періоди активних підживлень і в їх повної або часткової зупинки, досить уважно вивчити характеристики кожної окремої кімнатної рослини – не лише інформацію про температуру або освітлення, але і про те, яким рослинам потрібен догляд. Зазвичай в рекомендаціях надають всю необхідну інформацію про особливості даного виду, про кращу частоту внесення та про склад добрив. Є рослини, які люблять різкі зміни режиму підгодівлі, і ті, для яких періоди, коли підживлення проводять активно, повинні починатися і закінчуватися поступово.
Універсальні терміни підживлення змінюються для новопридбаних і пересаджених рослин. Підживлення після пересадки починають проводити тільки через місяць для примхливих і через 2-3 місяці – для витривалих і не надто вимогливих до живлення рослин.
Спеціальні (додаткові) підживлення проводять тоді, коли будь-яка рослина демонструє явні ознаки нестачі певних поживних речовин. Поява плям на листках, скидання листя і бутонів, зупинка чи уповільнення зростання, карликовість, відсутність цвітіння, збліднення листя – все це вказує на неправильні підживлення.
Головне завдання таких підживлень – надання всього, чого рослині не вистачає. Звичайні рідкі підгодівлі принесуть результат не одразу, набагато швидше відновитися рослинам допоможе відновлення нормального догляду, а також заходи, доповнені ще й позакореневими підгодівлями.
Як правильно вносити добрива
Щоб не помилитися і проводити підживлення правильно, найголовніше – точно слідувати інструкції по застосуванню, які надають всю вичерпну інформацію і допоможуть не сумніватися ні в дозуваннях, ні у методах застосування. Інструкції точно вкажуть, як застосовувати добрива: у вигляді порошку, гранул, паличок, капсул і навіть в рідкій формі.
Про який би вигляді добрив не йшла мова, варто пам’ятати, що в питанні підживлення є кілька універсальних рекомендацій:
Застосування безконтрольно, в завищеній дозі не зменшить частоту підгодівлі і не створить «запас» в грунті, а лише підвищить ризик пошкодження коренів і порушення нормальної життєдіяльності, процесу поглинання поживних речовин і вологи.
Кімнатні рослини, на відміну від садових, від надлишку поживних речовин страждають дуже сильно. І мова йде не тільки про втрати декоративності, але і про ризик втрати рослини в цілому.
- опіки на листках;
- пожовтіння, почорніння і відмирання верхівок або окремих пагонів;
- скидання листя.
Будь-який тип добрив не вносять в землю, якщо вона повністю суха. Підживлення рідкого, сухого, і навіть позакореневого типу проводять тільки після зволоження грунту та поливу. Якщо для рослин підтримується стабільний режим вологості, субстрат ніколи не пересихає повністю, то рідкі добрива можна вносити разом з водою для поливу. Якщо субстрат сухий, краще завжди розділяти підживлення і поливання і проводити підживлення на наступний день після поливу, по свіжому та вологому грунті. Така вимога дозволяє виключити ризик опіку кореневих тканин.
Якість води важлива не меншою мірою, ніж якість добрив. Вода для поливу повинна бути м’якою, відстояною, підбиратися за перевагами кожної конкретної рослини. Якщо добрива розчиняють у воді або додають в неї, то ні в якому разі не варто використовувати холодну воду: будь-які добрива вносять тільки у воду трохи теплішу кімнатної температури.
Самий популярний і безпечний варіант внесення підгодівлі – добрива в рідкому вигляді або підживлення короткої дії. Рідкі порошкові і розчинні добрива надають рослинам поживні речовини в легко засвоюваній формі. Їх вносять разом з водою для поливу, вливаючи концентрат або розчиняючи в ній сухі суміші, уникаючи ризику опіку або надлишку речовин при дотриманні рекомендованих дозувань для кожної окремої рослини і виду добрив.
Зазвичай в період активної вегетації рідкі підгодівлі проводять з частотою 1 раз на 2 або 3 тижні, в період цвітіння – 1 раз в 1 або 1,5 тижні. В період відносного спокою, якщо підгодівлі продовжують проводити, їх вносять вдвічі рідше – 1 раз в 1 або 1,5 місяця. Дозування добрив також прийнято зменшувати вдвічі.
Будь-які добрива тривалої дії – палички, гранули, зерна тощо – застосовують у відповідності з інструкціями. Зазвичай частіше 1 рази в 2 або 3 місяці додавати їх в грунт не доводиться.
Іноді такі добрива просто додають при пересадці і забувають про підгодівлі до наступної процедури, але частіше всі добрива пролонгованої дії вимагають внесення з 1-3 частини. Оскільки поживні речовини вивільняються поступово, вони спрощують процес догляду.
- Гранульовані або порошкоподібні добрива вносять у грунт при посадці.
- Палички добрив або добрива з функцією інсектициду вносять у землю вже після посадки рослини. Їх заглиблюють на 4-5 см і приблизно на такій же відстані від краю горщика, розраховуючи кількість паличок по діаметру горщиків (1 паличка – на горщик діаметром близько 10 см).
- Позакореневе підживлення застосовують досить специфічно. Їх проводять тільки для трав’янистих рослин, що володіють неопушеним гладким листям і формують густу листяну масу. Вони не використовуються не тільки для сукулентів, але і для пальм. Проводять позакореневе підживлення тільки по листю, в період активного росту. Фактично, наносять на листя, але роблять це дуже простим методом – обприскуванням. Замість звичайного обприскування теплою і м’якою водою проводять обприскування розчином добрив малої концентрації.
Цю процедуру проводять акуратно, ізолювавши рослину і поставивши її на такій поверхні, попадання на яку мінеральних речовин не викличе неприємних наслідків. Але куди важливіше переконатися, що при підгодівлі по листю рослина не буде страждати від занадто яскравого освітлення і тим більше від прямих сонячних променів, які миттєво залишать на листках опіки.
Вологість повітря під час проведення підживлень повинна бути хоча б середньою або високою. Позакореневе підживлення завжди поєднують із звичайними, адже незважаючи на те, що така процедура підтримує декоративність листя, основні поживні речовини рослина поглинає саме з землі.
