Морквяна муха – як з нею боротися

Морквяна муха переслідує городника, на ділянці біля якого висіяна смачна і, що найголовніше, ароматна моркву. Адже саме аромат моркви і приваблює морквяну муху. У даному матеріалі ми постараємося якомога детальніше пояснити, коли і в яких випадках активізується морквяна муха і, звичайно ж, як з нею боротися максимально щадним для навколишнього середовища способом. Щоб зрозуміти, як раз і на завжди або хоча б на довгий час прогнати з ділянки морквяну муху або зовсім не допустити її появи, треба все-таки знати, що з себе представляє цей шкідник, простіше кажучи, знати його біологію, спосіб життя, пристрасті.

Опис морквяної мухи і її личинок

Насправді, лаючи морквяну муху, ми, можна сказати, робимо це марно, тому що шкодить не вона сама, а її личинки, які народжуються з яєць, що відкладаються самкою. І якщо самки морквяної мухи хоч і побічно, але все ж є шкідливими, то самці абсолютно безпечні для вашого городу. Саме відкладання яєць морквяною мухою, всупереч розхожій думці, відбувається буквально на всіх фазах її розвитку, а не в якийсь певний момент.

Зовні морквяна муха являє собою відносно довгу, досягає зазвичай півсантиметра, комаху, часто чорного кольору. Крильця мухи прозорі, а ось личинки мають світло-жовте забарвлення і навіть іноді переливаються на сонечку, як намистинки. Личинки не мають чітко вираженої головки, немає у них і чітко виражених ніжок, довжина тільця може коливатися і досягати сантиметра або бути рівною його половині, але в середньому вона становить близько 0,8 сантиметра. Найцікавіше, що личинки зимостійкі, вони досить добре зимують у коренеплодах моркви забравшись у них глибше і перебувають там протягом всього періоду зберігання коренеплодів, не гинучи.

Протягом теплого сезону морквяна муха зазвичай дає два покоління. Саме перше покоління молодих морквяних мушок з’являється зазвичай рано навесні, а друге покоління мушок вилітає приблизно в кінці літа, ближче до початку вересня, хоча може вилетіти і раніше терміну.

Зазвичай морквяна мушка довго вибирає місце для відкладання яєць, ось чому просто на пухкий грунт вона яйцеклад ніколи не покладе (отже, рихлити ґрунт потрібно частіше). Розміщує яйця вона зазвичай на кореневі шийки рослин моркви. Згодом з яєць виходять личинки, які, не втрачаючи ні хвилини, відразу вгризаються в коренеплід моркви і починають вигризати в ньому досить тривалі ходи.

Зауважити, що рослина моркви вражена шкідником, тобто личинками морквяної мухи, досить просто: у такого коренеплоду листові пластинки зазвичай набувають абсолютно нетиповий для моркви червоно-фіолетовий колір, а через пару днів вони стають жовтими. Якщо не вжити жодних заходів і просто спостерігати за враженням рослинами, то пройде зовсім небагато часу і коренеплід почне засихати, за ним послідує його повна загибель. Зрозуміло, що такий коренеплід вже не підходить ні для переробки, ні для зберігання.

Морквяна муха (Psila rosae)
Личинка морквяної мухи

Профілактика появи морквяної мухи

Городники в один голос стверджують, що для рослин моркви, особливо на дачних ділянках, де ми буваємо лише час від часу, морквяна муха, а точніше її ненажерливі личинки, є чи не найнебезпечнішим ворогом і боротися з ними потрібно неодмінно, обов’язково, і нерідко для цього використовуються всі можливі прийоми і способи.

Для початку давайте поговоримо про профілактику появи морквяної мухи на ділянці і спробуємо без застосування хімічних препаратів знизити втрати від її життєдіяльності. Почнемо з головного – з сівозміни, але не варто також і затягувати з посівами моркви. Як тільки зійде сніг і земля буде готова до посіву моркви, сміливо її сійте, і тоді, коли морквяна муха вилетить, рослини моркви будуть вже досить міцними. Що стосується коренеплодів, які призначені для зберігання і, отже, повинні бути посіяні пізніше, то їх необхідно висівати на ділянці в останніх днях травня і аж до середини червня.

Про сівозміну: настійно рекомендується повертати моркву на колишнє місце не раніше ніж через три роки після того, як вона зростала на цій ділянці раніше, а якщо спостерігалася значна навала личинок морквяної мухи, то почекайте ще рік і посійте її на колишнє місце не раніше, ніж через чотири роки.

Щоб морквяна муха «не добралася» до посівів, намагайтеся висівати моркву на невеликих височинах, свого роду горбках, у тих місцях, де вітер буде добре продувати посіви буквально з усіх боків. Вибирайте обов’язково відкрите для сонячних променів місце, личинки сонце просто висушить або морквяна муха, знаючи, що таке може статися, просто обійде таку ділянку стороною.

Землю для посіву моркви вибирайте як можна більш легку і поживну. Цілком допустимо змішати грунт і річковий пісок в рівних частках, на живильному і пухкому грунті коренеплід моркви буде активно розвиватися, товстішати і можливо його стінки будуть «не по зубах» личинкам морквяної мухи. А ось внесення свіжого гною, при підготовці ґрунту під посів моркви, зовсім не бажано, тому ви можете тільки ускладнити ситуацію. Що ж робити тим, хто вже вніс органіку на ділянку? Їм залишається в цьому випадку потерпіти і посіяти на цьому місці моркву тільки на наступний рік.

До речі, про посіви: надто загущені посіви теж на руку морквяній мусі і не потрібно говорити про те, що скоро ви всі ці зарості прорідите. Справа в тому, що чим посіви гущі спочатку, тим заселення їх шкідниками буде максимально активнішим. Морквяна муха побачить таку масивну плантацію і відкладе максимальну кількість яєць, заразивши чи не всі рослини. Якщо ж спочатку висівати моркву рідше, то і шкідника на даній ділянці буде менше (і часом досить істотно).

До речі, при проріджуванні: не варто зволікати з цією процедурою і чекати, коли корнеплодики вже можна буде вживати в їжу, тим самим ви загальмуєте зростання інших. При зрідженні посівів моркви не скупіться, залишайте між кожною рослиною два або навіть три сантиметра вільного простору, особливо важливо так робити, коли рослини моркви вже утворюють пару або три листочка. При проріджуванні видаляйте і всі бур’яни, не варто задовольнятися тим, що нібито відірвали голову бур’яну, та й ладно, намагайтеся висмикувати його з грунту повністю, інакше через добу він відновить третину своєї вегетативної маси, а через пару днів буде таким же, як і був до його обривання вами.

Полив моркви, щоб уникнути залучення до неї морквяної мухи, треба проводити досить рідко і запам’ятайте: ніякого дощування, не перетворюйте повітря за допомогою дощування в духи з ароматом моркви, на які тут же злетяться морквяні мухи. Полив потрібен помірний, обов’язково в поєднанні з природною вологою, тобто опадами, щоб грунт не пересихав, але і не був схожим на болото.

При закладці грядок не забувайте про сполучуваність культур, наприклад, грядки з морквою дуже розумно чергувати з грядками, зайнятими звичайною зеленою цибулею (часником). Справа в тому, що пір’їнки зеленої цибулі досить активно випромінюють фітонциди, які зовсім не подобаються морквяній мусі, а аромат моркви відлякує цибульну муху. Звичайно, це зовсім не означає, що, висадивши на ділянку упереміж ці дві культури, можна геть забути і про мух, але чисельність даних шкідників насправді можна знизити в рази. Запам’ятайте, що максимальний відлякуючий ефект дає яровий часник, але не озимий, це важливо.

Йдемо далі – мульчування посівів моркви, воно також здатне відлякати морквяну муху. В якості мульчі підходить торф’яна крихта, її треба зовсім небагато, всього триста грам на квадратний метр грунту. Біологічно муха зовсім не любить землю, що містить торф, тому кількість відкладених в ній яєць може бути суттєво зменшена.

До речі, ми зовсім випустили з уваги передпосівну підготовку насіння моркви, нехай пробачать нас читачі. Зазвичай, приблизно за пару тижнів до сівби насіння моркви в грунт необхідно їх замочити години на дві у звичайній теплій воді (теплій – це означає, що вода повинна бути розігріта до кімнатної температури, вище її гріти не бажано), чудово, якщо вона буде талою або дощовою. Коли мине дві години, насіння моркви потрібно викласти на суху і чисту серветку, яку загорнути в поліетиленовий пакет з обов’язковими отворами, щоб туди надходило повітря. Даний пакетик приблизно на тиждень потрібно покласти в дверцята холодильника. Безпосередньо перед посівом пакетик з насінням потрібно відкрити, вийняти наші насіння і пару годин просушити на сухій серветці для набуття ними сипучості. Навіщо ми це робили? Щоб хоча б частково відбити типовий і дуже привабливий для морквяної мухи морквяний запах і прискорити проростання насіння. Після цього насіння можна сміливо сіяти на грядку.

Народні заходи боротьби з морквяною мухою

Отже, якщо профілактика не допомогла, і муха миром розійтися не хоче, то пускаємо спершу легку і безпечну для навколишнього середовища зброю – народні засоби боротьби.

Спосіб перший: потрібно взяти 100 г тютюнового пилу (він зараз скрізь продається) і розвести її в 100 грамах дощової або талої води в заздалегідь розведених в ній 50 грамах гашеного вапна (якщо гашеного вапна немає, то цілком можна використовувати деревну золу в тій же кількості). Отриману суміш необхідно внести в грунт, в міжряддя, де росте морква. Зазвичай на квадратний метр ділянки потрібно 8-9 г цієї суміші (дозу краще не збільшувати). Обробку вражених морквяною мухою рослин моркви цією сумішшю бажано проводити два або три рази з інтервалом у десять днів.

Варіант другий: потрібно взяти три кілограми томатного бадилля і нарізати дуже дрібно, далі – укласти в каструлю або бочку відповідного розміру і залити до верху крутим окропом. Отриманий відвар слід витримати, не чіпаючи, приблизно дві доби. Далі отриману суміш потрібно процідити, додати в неї 20 г рідкого (краще антибактеріального) або півшматка господарського мила і розпорошити суміш над грядочкою з насадженнями моркви.

Крім цього, можна використовувати відвари деревію (1 кг на відро води, норма на 2-3 квадратних метра грядки), лопуха (2 кг на відро води, норма на 1,5-2 квадратних метри грядки), ромашки (1,5 кг гички на відро води, норма на квадратний метр грядки) і полину (2 кг гички на відро води, норма на три квадратних метри грядки). Відбиває аромат, а також і апетит морквяної мухи відвар часнику (5-6 зубчиків на літр води, норма на 2 квадратних метра грядки) і цибулі (кілограм пір’я на відро води, норма на квадратний метр грядки).

Якщо просте замочування цибулі і часнику може і не дати належного ефекту, то цибульний і часниковий настій можна приготувати за рецептом, яким користувалися ще наші бабусі і дідусі. Наприклад, для приготування часникового або цибульного розчину необхідно взяти неочищені зубчики цих рослин і прямо зі шкіркою дуже дрібно нарізати, а після залити двома літрами окропу. Після цього суміші потрібно дати настоятися протягом доби, відфільтрувати, а перед обробкою рослин моркви обов’язково розбавити рази в два і внести в розчин півшматка господарського мила. Зазвичай така обробка максимально ефективна при проведенні проріджування посівів моркви, тоді запах нівелюється максимально, морквяна муха його абсолютно не відчуває і облітає ділянку стороною. Найцікавіше, що ефект від таких обробок при гарній погоді (якщо не дуже жарко і немає дощу) може протриматися до тижня, що особливо актуально для дачних ділянок, де ми буваємо не так вже й часто.

За відгуками городників непогано себе зарекомендував, як захист від морквяної мухи хвойний екстракт. Дія його, з високою часткою ймовірності, заснована на тому ж принципі – відлякування морквяної мухи неприємним для неї запахом. Для виготовлення цього екстракту необхідно 200 грам хвої залити відром води кімнатної температури, знову ж таки, краще дощовою або талою. Далі настою потрібно дати постояти добу, потім процідити, заправити ним пульверизатор і обробити грядки з морквою.

Запам’ятайте, які б ви настої або розчини не використовували, завжди обробляйте моркву ранками (до п’яти ранку) або ввечері (після п’яти годин дня). Однієї обробки буває занадто мало, проводіть їх дві або три. Не варто обробляти рослини кожен день, робіть це хоча б раз на тиждень.

Ні в якому разі при проріджуванні насаджень моркви не кидайте вирвані з землі рослини прямо біля грядки, в цю пору вони виділяють максимально привабливий для морквяної мухи аромат. Непотрібні рослини спалюйте або використовуйте їх для компосту, а деякі готують з їх допомогою весняні, дуже смачні і корисні, до речі, салатики.

На закінчення народних заходів боротьби, з допомогою яких можна відлякати морквяну муху, можна порадити в міжряддях розкладати невеликі частини бадилля томатів або полину – комахи цього дуже не люблять.

Використання хімії для боротьби з морквяною мухою

Хімію для боротьби з морквяною мухою використовувати можна тільки в самому крайньому випадку, коли народними засобами шкідника відлякати не вдалося, і впоратися з ним не вийшло. Для усунення морквяних мух, а також їх личинок необхідно застосовувати тільки дозволені в поточному сезоні інсектициди, суворо дотримуючись дозування і інструкцій на упаковці. Можна використовувати інсектициди зразок таких, як Штефесин, Децис і Волатон.

Запам’ятайте, що хімічні препарати максимально ефективні лише при температурі повітря від 20 градусів і вище. Проводити обробки потрібно строго в безвітряну погоду далеко від водойми або пасіки, щоб не завдати шкоди корисним комахам. Оптимальні періоди для обробок – це ранкові години (з п’яти до семи ранку) і вечірні (з п’ятої до сьомої вечора). Потрібно постаратися вибрати період, коли як мінімум протягом кількох діб після обробки метеостанція вашого регіону не пророкує випадання опадів у вигляді дощу.

Крім шкідливих хімічних препаратів можна використовувати і більш щадні біологічні препарати, наприклад, Фітоверм, необхідно всього 10 мл препарату розвести в п’яти літрах води, щоб вистачило на обробку рослин, витрачаючи отриману кількість на 10-12 квадратних метрах грядки. Використовуючи будь-які препарати, не забувайте і про індивідуальні засоби захисту, це повинні бути гумові рукавички і респіратор.

Личка морквяної мухи в корені

Хорошу пораду можемо дати замість висновку нашого оповідання. Прийшов я цей спосіб захисту від морквяної мухи з-за кордону. Він трохи більш витратний, зате ніяка хімія не потрібна, а в результаті ви заощадите чимало часу.

Біологи помітили, що морквяна муха літає над поверхнею грунту досить низько, отже, над рослинами можна натягнути невелику щільну сітку, яка б не заважала росту бадилля моркви, але й не дозволяла здійснювати яйцеклад. Огорожі повинні бути заввишки сантиметрів сорок, не більше (і теж закриті сіткою). Встановити їх потрібно навколо грядки моркви і затягнути звичайною москітною сіткою. Це елементарний і перевірений спосіб, що не вимагає практично особливих затрат.

Отже, ми описали правила посадки і правила профілактики, і щадні заходи боротьби, і хімічні, і навіть розповіли про облаштування сітки, яку, до речі, легко знімати і проводити будь-які роботи з грунтом, в тому числі і полив. Вам залишається все це врахувати і виростити шикарний урожай моркви. Але якщо ви щось не зрозуміли, задавайте питання в коментарях, ми обовязково на них відповімо!

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар