Існують різні види барбарису: його вирощують як в декоративних цілях, так і для одержання вітамінних ягід. Правила посадки будь-якого сорту, в принципі, однакові. Барбарис розмножують і насінням, і живцями, але найпростіше придбати і посадити готовий саджанець.
Особливості осінньої посадки барбарису
Барбарис теплолюбний кущ, з чим пов’язані особливості його посадки і вирощування. Посадку вважають за краще виконувати ранньою весною, до того, як розпустяться бруньки. Особливо це стосується саджанців з відкритою кореневою системою.
При весняній посадці барбарис швидше утворює нові корені і продовжує зростання, за ним простіше стежити, виправляючи можливі недоліки. Своєчасна весняна посадка вважається більш надійною, але це не стосується тих регіонів, де швидко настає суха спекотна погода. Восени ж пересихання грунту менш небезпечне, однак більша ймовірність попадання незміцнілого саджанця під заморозки: це і є основним недоліком осінньої посадки.
Найважливішим достоїнством посадки барбарису в осінній час вважається те, що кущик восени природним шляхом проходить стадію стратифікації, виробляючи при цьому стійкість до холодів, хвороб і шкідників.
Хід посадочних робіт такий же, як і для більшості ягідних чагарників. Процес посадки барбарису не представляє складнощів навіть для початківця садівника.
ТЕРМІНИ ПОСАДКИ
Оптимальний час посадки будь-яких ягідників збігається з закінченням опадання листя, але для барбарису це не зовсім так: листя на ньому тримаються довго. У більшості регіонів осіння посадка припадає на вересень. Саджанці із закритою кореневою системою можна садити практично в будь-який час року.
ВИБІР МІСЦЯ
Барбарис не пред’являє жорстких вимог до освітленості, протягів, рельєфу ділянки, тому його висаджують в будь-яких, навіть не дуже зручних місцях. Склад ґрунту може бути різним, але кислотність повинна бути близька до нейтральної, оптимальне значення рН від 6 до 7. Більш кислі грунти виправляють. Для цього при підготовці ділянки можна додати в розрахунку на 1 кущ 200 г золи або близько 300 г гашеного вапна: порошок рівномірно розсипають по поверхні землі перед її суцільним перекопуванням, яке вельми бажане до підготовки посадкових ям. Не переносить чагарник і підтоплення, погано росте в найнижчих місцях.
ВИСАДКА САДЖАНЦЯ
Процес посадки складається з наступних етапів.
За 15-20 днів до висадки риють посадкову яму розміром близько 40 х 40 х 40 см, щоб в засипаному у неї родючому грунті встигла встановитися біологічна рівновага. При одночасній посадці декількох кущів відстань між ними становить від 1,5 м. у разі організації живоплоту саджанці розташовують через 25-40 см. в останньому випадку риють загальну траншею.
На дно ями в разі глинистого грунту засипають дренажний шар піску (8-10 см), потім-суміш грунту з добривами (150 г суперфосфату, 40 г сульфату калію, піввідра перегною). Якщо грунт сухий, поливають.
Висаджують барбарис, не заглиблюючи кореневу шийку. Коріння в ямі розправляють і поступово засипають родючим грунтом. Саджанці з закритою кореневою системою висаджують «як є», акуратно виводячи їх з грудкою землі з контейнера.
Якщо саджанець з закритою кореневою системою, потрібно лише акуратно вийняти його з горщика: посадка проводиться без заглиблення, майже в будь-які терміни.
Виливають під саджанець 1-2 відра води і обрізають пагони, залишивши лише по кілька бруньок.
Осіння посадка барбарису — не найкращий вибір, але якщо провести її правильно і вчасно, кущ добре приживеться і буде прикрашати сад, а багато сортів і давати до осені смачні кислуваті ягоди.
