Шеффлера – яскравий і невибагливий кімнатний гігант

Серед кімнатних гігантів складно зустріти рослину настільки ж яскраву, як шеффлера. І настільки ж невибагливу. Шеффлери представники аралієвих з досить поступливою вдачею. Вони пред’являють не настільки багато вимог до умов і легко справляються з промахами в догляді, але бояться вогкості. Зовнішність у шеффлера яскрава і непересічна.

Сліпуче, часто строкате листя, невпинне зростання, гнучкість форм і здатність вписатися в будь-яку обстановку – явні переваги рослини. І не дивно, що шанувальників у шеффлер стає все більше.

Пишні і досить великі, кущисті або деревовидні, в залежності від сорту і формування, кімнатні шеффлери в висоту можуть досягати 2 м, але найчастіше при правильному догляді обмежуються 1-1,5 м. Шеффлери ростуть досить повільно. Сьогодні, крім звичайних форм, дуже популярні шеффлери у формі бонсай.

Шеффлера - яскравий і невибагливий кімнатний гігант 1

Молоді пагони здаються занадто тонкими для величезного листя, з віком вони деревніють, оголюються і витягуються, але ефект «дерева-парасольки» зберігається завжди.

Листя шеффлери не випадково називають долонеподібним або зонтиковидним. Складно-пальчасті, вони дивують розташованими на зразок спиць парасольки, акуратними частками довжиною до 15 см і шириною до 6 см.

Незважаючи на красу зеленувато-білих суцвіть-кистей, в домашніх умовах ними не помилуєшся.

Це отруйна рослина: сік викликає роздратування і на слизових, і на шкірі.

Види кімнатних шеффлер

  • Шеффлера деревна (Schefflera arboricola) – компактна, від 80 до 120 см. Є безліч кущистих форм і сортів, з жовтими, кремовими і білими плямами на листках.
  • Schefflera actinophylla – швидкозростаючий великий вид з семидольним листям світло-зеленого забарвлення, який отримав прізвисько «дерево-восьминіг».
  • Шеффлера пальчаста — (Schefflera digitata)-великий темно-листовий вид з хвилястими частками з загостреним краєм.
  • Шеффлера восьмилистна — (schefflera heptaphylla) – цікавий вид з никнучим листям, частками ланцетної форми зі світлими прожилками, що змінюють забарвлення з оливкового на темно-зелений.
  • Шеффлера витончена (Schefflera elegantissima) – особливий тепло-і вологолюбний вид шеффлер, раніше відноситься до дизиготеків. Вузьке пальчасто-роздільне листя з великими зубами і тонкі пагони довжиною до 1,5 м виглядають дуже красиво.

Шеффлера - яскравий і невибагливий кімнатний гігант 2

Умови вирощування для кімнатної шеффлери

Головне – проконтролювати освітлення і не допускати занадто сильних змін в умовах вирощування. В іншому ж в житлових кімнатах шеффлері дуже комфортно.

Освітлення та розміщення

Шеффлери світло, але не сонцелюбні, від прямих променів рослини потрібно берегти. Легке притінення допустиме, але все ж яскраве розсіяне світло краще. При нестачі світла шеффлери витягуються, повисають, деформуються. В інтер’єрі рослини розміщують ближче до вікон. Ідеальне освітлення-аналогічне східним і західним підвіконням.

З середини осені освітлення потрібно коригувати для підтримки звичного режиму. Шеффлери можна перенести на більш світле місце або організувати освітлення.

Шеффлера вимагає чимало місця, її краще розміщувати окремо від інших рослин. Не варто присувати горщики близько до стін. Для рівномірного розвитку шеффлери необхідно регулярно повертати.

Температурний режим і провітрювання

З весни і до осені шеффлері підходить стабільне тепло від 20 градусів. Оптимальний діапазон для зимівлі – від 15 до 18 градусів тепла. Деякі строкаті сорти вимагають зимівлі при температурі в 18-20 градусів, цей параметр краще уточнити при покупці. Шеффлера скидає листя при падінні температури до 12 градусів і не любить спеку.

І взимку, і влітку шеффлера не виносить протягів і перепадів температур навіть в легкій формі. На свіже повітря її виносять тільки на літо, в захищену півтінь, орієнтуючись на нічні температури (від 14 градусів).

Поливи і вологість повітря

Обережні поливи – основа правильного догляду за шеффлерою. Оскільки частих поливів рослина не вимагає, вона підходить навіть тим, хто часто буває в роз’їздах.

Навіть влітку шеффлера боїться переливів, легкі посухи виносить краще навіть короткочасної вогкості. Її поливають помірно, відразу зливаючи з піддону воду і дають землі просихати на 2-5 см для підтримки стабільної, але легкої вологості. Скорочувати поливи починають, як тільки світловий день піде на спад, зменшуючи кількість води і частоту вдвічі. Зазвичай для шеффлери влітку досить 1 поливу в тиждень, взимку – в 2 тижні.

До сухого повітря квартир шеффлери адаптуються легко, хоча ідеалом і вважається вологість в 60-75%. Вони обожнюють обприскування, особливо взимку. Листя рослини потрібно регулярно протирати вологою губкою від пилу.

Підживлення і склад добрив

При нормальному зростанні шеффлери підгодовують цілий рік, навіть взимку, лише коригуючи їх частоту. Влітку добрива вносять 1 раз в 2 тижні, вдвічі зменшеною дозою, взимку — 1 раз в 5-6 тижнів.

Шеффлері підходять тільки добрива, що містять і макро-, і мікроелементи (комплексні універсальні добрива).

Шеффлера - яскравий і невибагливий кімнатний гігант 3

Обрізка і формування шеффлери

Формувати рослини можна за бажанням, але шеффлера красива і при вільному зростанні. Обов’язково з шеффлери обрізають тільки пошкоджені, сухі і сильно порушуючі форму пагони.

Для вирощування кущистих форм краще відразу вибирати приземкуваті розгалужені сорти або висаджувати по кілька рослин в горщик, але можна спробувати стимулювати зростання і укорочуванням верхівок. Випускання бічних гілочок стимулює тільки досить сильна, на 5-6 міжвузлів або більше, обрізка. Стебла при бажанні можна переплітати.

Найкраще обрізати шеффлеру до початку бурхливого зростання, в березні. Тонкі пагони часто вимагають підв’язування до опор. Старі і сильно пошкоджені рослини омолоджують сильним обрізанням.

Пересадка, ємності і субстрат

Пересаджувати шеффлеру краще тільки тоді, коли в цьому дійсно є необхідність. Міняти ємності можна протягом всієї першої половини стадії активного розвитку. Двічі на рік оновлюють верхній шар грунту.

Для цієї рослини використовують живильний, універсальний і повітропроникний субстрат зі слабокислою реакцією і добавками (перліт, сфагнум, вермикуліт). Дуже добре підходить спеціальний субстрат для пальм або троянди. Ємності повинні бути великими, не надто високими, їх збільшують в розмірі на 4-5 см.

Пересадку шеффлери потрібно проводити акуратно, зберігаючи земляний ком по можливості. Високий шар дренажу (від 5 см) обов’язковий.

Шеффлера добре росте на гідропоніці.

Шеффлера - яскравий і невибагливий кімнатний гігант 4

Ця рослина при неправильному догляді, в спеці і при низькій вологості повітря нестійка до шкідників. Трипси, щитівки, павутинні кліщі поширюються дуже швидко, пошкоджують не тільки листя, але і пагони, зазвичай їх добре видно неозброєним оком.

При перших же підозрах рослину потрібно ізолювати і почати обробку інсектицидами (наприклад, «Актарою» або «Актелліком», біозасобами).

При перезволоженні, застої води, особливо восени і взимку, коріння і пагони швидко вражаються гниллю. Якщо має місце ще й переохолодження, шеффлерам загрожує плямистість.

Швидка корекція догляду, просушування грунту, профілактичний полив розчином фунгіцидів, дозволить врятувати шеффлеру. Екстрена пересадка – крайня і часто згубна міра.

Шеффлера легко скидає листя – і в холоді, і в спеці, і при переливах. На останні рослина вказує бульбашками зі зворотного боку листя. Шеффлери часто деформуються, знебарвлюються, жовтіють і сохнуть при пересушуванні, перегріванні, нестачі світла.

Розмноження шеффлери

Самостійне розмноження шеффлери вимагає терпіння. Найпростіший спосіб – живцювання. Укорінюють верхівкові і стеблові живці з пагонів, занурюючи їх в легкий, повітропроникний або інертний субстрат під ковпак, контролюючи стабільність вологості грунту і повітря. Бажаний нижній підігрів. Вкорінення займає кілька місяців, з молодими рослинами потрібно поводитися дуже обережно.

Можна вкоренити і відводки, надрізаючи пагін вертикально і обертаючи для формування коренів вологим мохом, фольгою або плівкою).

З насіння рослини вирощують рідше, адже так не зберігаються особливості сорту. Посів проводять навесні або влітку, під скло або плівку, підтримуючи постійну температуру від 20 до 25 градусів за допомогою нижнього підігріву.

Автори та правова інформація

Коментувати