В кінці XIX століття вчені відкрили явище фотосинтезу – унікальну здатність рослин використовувати енергію світла для утворення органічних речовин з вуглекислого газу і води.
Не будь рослин, Землю населяли б лише найпростіші бактерії і гриби.
Однак сонячне світло неоднорідне, ми це бачимо щоразу, коли на небі з’являється веселка. У процесі експериментів вченіз’ясували, що з усього спектру рослина використовує для фотосинтезу тільки червоні і сині промені. Зелені рослинам абсолютно не потрібні, вони їх відбивають, і тому, до речі, ми сприймаємо листя пофарбованим в зелений колір.
Подальші дослідження фізіологів показали, що і невидиме нами ультрафіолетове випромінювання також впливає на розвиток рослин. Воно перешкоджає витягуванню стебел, робить їх більш присадкуватими і кремезними. Саме тому досвідчені городники прагнуть якомога раніше винести розсаду овочів і квітів на відкрите повітря – адже віконне скло ультрафіолет не пропускає.
Промислове використання цього методу стало економічно вигідним при появі сучасних світлодіодів. Вони споживають набагато менше енергії, ніж лампи розжарювання або люмінесцентні лампи.
Більш того, конструкція світлодіодів така, що їх можна налаштувати на випромінювання світлових хвиль різної довжини, або, інакше кажучи, будь-якого кольору. Адже в умовах світлокультури зовсім необов’язково відтворювати весь сонячний спектр. Для економії електроенергії цілком достатньо забезпечити рослини тільки червоними і синіми променями.
Такі промислові світильники, що дають незвичне для нашого ока «марсіанське» освітлення, сьогодні успішно використовуються і в аматорському садівництві. Вони трохи дорожчі традиційних, але зате більш економічні. Крім того, є технічна можливість встановлювати світлодіоди, що випромінюють ультрафіолет.
Таким чином, розсада з наймолодшого віку адаптується до цього виду випромінювання і при висадці в грунт не отримує сонячних опіків.
