Як правильно зберігати моркву?

Магазини та ринки круглий рік пропонують моркву самих різних сортів, вирощену у всіх куточках світу. Але хочеться своєї – солодкої, хрусткої, натуральної (без всіляких хімікатів), з приємним овочевим запахом. Таку можна з’їсти, якщо її самому виростити. Але морква відноситься до овочів, які погано зберігаються, швидко втрачають вологу, всихають, а частіше просто до середини зими – згнивають. Як же зберегти моркву? Які причини її швидкого псування при зберіганні? Якими способами можна продовжити зберігання? Про це наша публікація.

Як продовжити термін зберігання моркви?

Щоб продовжити терміни зберігання моркви, необхідно:

  • вирощувати тільки районовані сорти моркви;
  • дотримуватися всіх вимог агротехніки (сівозміна, час посіву, поливи, підживлення, захист від хвороб і шкідників);
  • не використовувати для зберігання пізні сорти моркви. Останні не встигають визріти, накопичити достатньо цукрів та клітковини. Особливо важливо дотримуватися цієї вимоги у регіонах з нетривалим теплим періодом. Краще зберігаються середні, середньо-пізні сорти різних строків достигання.

При закладці моркви на зберігання необхідна ретельна підготовка сховищ і тари, додержання умов зберігання.

Дуже важливим є вибір відповідного способу зберігання і підготовка місця зберігання.

Зберігати моркву можна у спеціально обладнаних підвалах, овочевих ямах, в квартирах на утеплених балконах і лоджіях, в інших обладнаних місцях. Незалежно від способу зберігання, повинні дотримуватися такі умови:

  • температура повітря в межах +1…+2°С.
  • вологість повітря 85…90%.

Оптимальною температурою зберігання є 0…+1°С. При таких температурах вологість у сховищі можна підняти до 90…95%. Не можна знижувати температуру до -1°С і нижче, так як тканини коренеплоду промерзають і починають загнивати, покриватися цвіллю, а вище +2°С проростають ниткоподібними корінцями, посилено вражуються грибковими хворобами.

Способи зберігання моркви

Краще і довше всього морква зберігається в річковому, сухому, просіяному піску. Щоб знезаразити від грибкових та інших інфекцій його піддають прожаренню або прогріву при високій температурі (у вологому піску коренеплоди частіше загнивають). Деякі городники радять брати не річковий пісок, а суглинок, але його складніше знезаразити.

Крім піску, для пересипання коренеплодів при зберіганні використовують суху хвойну тирсу, лушпиння цибулі, деревну золу, крейду. Золою і крейдою моркву тільки припудрюють для дезінфекції і проти поширення гнилі. Найбільш зручно зберігати моркву в м’якій тарі.

Розглянемо деякі способи зберігання моркви більш докладно.

Зберігання моркви в піску

Коренеплоди можна зберігати безпосередньо в купі піску (без камінців). При обмеженій площі, відведеній під зимове зберігання овочевої продукції, моркву краще зберігати в ящиках. Тара підбирається під масу моркви в 10-25 кг. Дерев’яну тару дезінфікують розчином марганцівки або пробілюють свіжогашеним вапном. Просушують і закладають моркву так, щоб коренеплоди не стикалися. Кожний ряд моркви пересипають підготовленим заздалегідь піском.

Деякі городники навіть попередньо зволожують пісок з розрахунку 1 л води на відро піску і ретельно перемішують.

Зберігання моркви в піску

Зберігання моркви в інших наповнювачах

Замість піску можна використовувати для зберігання моркви наповнювачі із сухої хвойної тирси або сухого цибулиння. Способи підготовки тари і умов зберігання такі ж, як і при наповнювачі з піску. Хвойна тирса і цибулиння містять фітонциди, що запобігають гниття і передчасне проростання коренеплодів.

Використання для зберігання моркви моху сфагнуму

Тару потрібно продезінфікувати. Моркву в цьому випадку краще не мити, а просто трохи підсушити в півтіні (не на сонці). Теплі коренеплоди слід охолодити і лише потім закладати в підготовлену тару, чергуючи ряди моркви з сухим мохом сфагнумом. Мох має протигнильні властивості, легко утримує необхідну кількість вуглекислого газу. Закладена на зберігання здорова морква практично не дає відходів. Легкий по вазі мох не обтяжує ящики з коренеплодами, як, наприклад, пісок чи тирса.

Занурення моркви в глиняну бовтанку

Якщо немає піску, тирси, лушпиння цибулі, можна використовувати i цей спосіб. Моркву перед укладанням на зберігання умочують в глиняну бовтанку (водна сметаноподібна суспензія), підсушують і перекладають у знезаражену тару. Глина повинна бути чистою, без домішок ґрунту, коріння бур’янів та ін. Можна вмочати не кожен коренеплід, а відразу весь ящик або кошик опустити в глиняну суспензію.

Після стоку зайвої бовтанки тару встановлюють на невисокі стелажі або підставки і сушать 1-2 дні при посиленій вентиляції (для більш швидкого підсушування бовтанки на коренеплодах і стінках тари). При такому способі коренеплоди захищені від в’янення та гнилей.

Глину при приготуванні бовтанки можна замінити крейдою. Оброблені коренеплоди іноді додатково пересипають тирсою – краще хвойною. Її фітонциди вбивають хвороботворні грибки, призупиняючи гнильний процес.

Зберігання моркви у мішковій тарі

Поліетиленові мішки

Частіше городники воліють зберігати моркву в поліетиленових мішках або мішках з-під цукру місткістю від 5 до 20 кг. Мішки з морквою укладають щільно в один ряд на стелажі, тримають відкритими. До коренеплодів надходить достатня кількість кисню, накопичується мало вуглекислого газу. При зав’язаній горловині в мішках вміст вуглекислого газу може підвищитися до 15% і більше. В таких умовах морква псується швидше (протягом 1,5-2 тижнів).

В поліетиленових мішках на внутрішніх стінках при високій вологості повітря з’являється волога. Якщо вологість знизити, роса зникає. Природна вологість всередині відкритого поліетиленового мішка з коренеплодами коливається в межах 94-96%. Такі умови є оптимальними. Морква не в’яне і досить добре зберігається.

Мішки з-під цукру

Такі мішки часто мають внутрішню поліетиленову прокладку, що викликає скупчення вологи та гниття овочів. Тому перед закладанням моркви в них проробляють кілька невеликих надрізів (обов’язково в нижній частині мішка) для кращого повітрообміну та зниження концентрації вуглекислого газу, а горловину зав’язують нещільно або навіть залишають напіввідчиненою. Коренеплоди пересипають золою або крейдою (як би запилюють перед укладанням). Інший догляд при зберіганні моркви такий же, як і в поліетиленових мішках.

Для тривалого зберігання підходять далеко не всі сорти моркви

Підготовка моркви до зберігання

Не кожен сорт моркви можна закладати на зберігання. Пізні недостиглі сорти в процесі зберігання стануть позбавленими смаку, грубими, втратять свою соковитість. Ранні сорти відрізняються занадто ніжною м’якоттю. Вони при найменшому порушенні вимог до температури і вологості повітря в сховищі починають пліснявіти, гнити і проростати.

Для зберігання краще всього відбирати районовані сорти моркви середніх строків дозрівання (урожай яких забирається на 100-110 день). Початок прибирання можна визначити за станом бадилля. Якщо нижні листки почали жовтіти – настала пора прибирати коренеплоди.

При сухій погоді за 7 днів до збору врожаю рясно поливають грядки з морквою. Якщо очікуються затяжні дощі, потрібно зняти врожай до їх початку. У похмуру вологу погоду зібраний урожай підсушують під навісом при добрій вентиляції або на протязі.

Викопувати або витягати моркву із землі потрібно гранично акуратно, намагаючись не пошкодити коренеплоди. При збиранні з коренеплодів землі намагаються струшувати без механічних пошкоджень (від ударів один об одного, подряпини від вил, відірване бадилля тощо). Прилиплу землю краще просто акуратно зчищати м’якою рукавичкою.

Зібрані коренеплоди моркви не потрібно повністю очищати від землі, не рекомендується мити. Тривале зберігання на повітрі з обрізаною гичкою призведе до швидкого в’янення, а в зимовий період – до захворювань.

Бадилля краще зрізати в день збирання моркви або на наступний день. При зрізці бадилля залишають хвостик не більше 1 см. Дослідження останнього часу показали, що абсолютно здоровий коренеплід з обрізаною гичкою разом з плічками (верхівка 1-2 мм, яку називають лінією сплячих бруньок) і нижнім хвостиком краще зберігається (менше хворіє, не в’яне, не проростає). Але при цьому необхідно дотримуватися вимог зберігання.

Відразу після обрізування гички моркву прибирають під навіс, провітрюють або (при необхідності) просушують і сортують. Дуже важливо закласти на зберігання висушені плоди. Вологі, погано просушені почнуть швидко покриватися цвіллю при зберіганні і гнити.

При сортуванні на зберігання відбирають абсолютно здорові, неушкоджені, великі коренеплоди. Відібрані на зберігання коренеплоди витримують 4-6 днів в темному приміщенні при температурі повітря +10…+12°С. Охолоджену при цих температурах моркву закладають на зберігання одним з описаних вище способів або використовуючи свій добре перевірений і унікальний.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі