Як вирощувати печериці вдома

Печериці умовно відносять до групи овочевих культур закритого грунту. Але вони не вимагають світла, тому придатні для вирощування в підвалах, порожніх овочесховищах чи інших господарських приміщеннях. Важливо лише, щоб там зберігалася стабільна температура (вище +12-15°С), а вологість повітря в межах 90%.

Гриби на гною і соломі

Перш за все правильно заготовте живильне середовище. Здавна для цих цілей використовувався кінський «вівсяний» гній. Попередньо його піддавали спеціальній обробці. Зокрема, складають в бурт, поливають і кілька разів перелопачують. Після цього органіка стає придатною для грибівництва.

Останнім часом розроблено технологію виготовлення субстратів з екскрементів ВРХ та свиней. До згаданих відходів додають значну кількість січки.

Нарешті, готується тепер і спеціальний компост. Щоб його отримати, розстеліть на майданчику солому (ЗО см), яку покрийте курячим послідом (25-30% за вагою) і 2% сечовини. Все це треба зволожити і ущільнити. Аналогічну операцію повторюйте кілька разів, поки не сформується бурт з 5-6 шарів. В останній додають трохи алебастру або гіпсу.

Тому купа прикривається торфом (товщиною 5 см). Температура в ній доходить +55-65 градусів, що смертельно для шкідливих мікроорганізмів. Щотижня штабель перебивайте, поки він не перетвориться в пухку коричневу масу без запаху. Вона і стане основою для пророщування міцелію.
Готовий компост (ще теплий) укладають шаром завтовшки 25-30 см. Після охолодження до +25-27С тут можна висаджувати грибницю.

Грядку замінить мішок

Існує кілька способів вирощування печериць. Якщо приміщення не нижче 1,7-2 м, то в ньому зазвичай обладнують 2-3-х ярусні стелажі шириною 60-70 см, на які насипають субстрат.
Також використовуються гряди (гребені). Компост покладіть на підлогу (краще застелений клейонкою). Перевагою даної технології є відсутність витрат на ємності.

Однак цей метод застосовують все рідше — через труднощі з прибиранням відходів виробництва. До того ж виникає загроза зараження приміщення бактеріями і шкідниками, які з однієї грядки швидко поширюються на інші.

Зараз досить поширені дерев’яні контейнери. Попередньо їх піддають спеціальній обробці проти цвілевих грибків. Правда, згадане обладнання не з дешевих.

Тому в підсобних господарствах все більшу популярність почала набувати мішечна система. Вона не вимагає великих капіталовкладень, до того ж сприяє ефективній боротьбі з шкідниками і хворобами (в будь-який момент уражену ємність вдасться закрити і винести на вулицю).




Міцелій боїться перепаду температури

Найчастіше печериці розмножуються спорами. Щоб отримати їх, виберіть гриби з нерозкритими шапочками, в яких нижні пластинки темно-коричневі. Ці екземпляри зрізають і розкладають на гладкому білому папері. Через 1 -2 доби зявляються спори.

Для пророщування спори змішайте з вологою соломою. Температуру доцільно підтримувати в межах +18-24 градусів. Через 15-20 днів на поверхні з’являться нитки міцелію. Тоді насіннєвий матеріал переносять у велику посудину з перепрілим кінським гноєм. Грибницю, яка переплела всю органіку, слід висаджувати.

Менш важким варіантом є отримання печериць з готового міцелію, розфасованого виробниками в брикети. Такі «цеглинки» дроблять на дрібні шматочки розміром з волоський горіх), які запихають в субстрат на відстані 15-20 см один від одного.

Останні роки реально придбати мішок або ємність з готовим компостом, в який вже висіяна грибниця. Однак стежте, щоб упаковка була свіжою. Починають вирощування не пізніше, ніж через три тижні після покупки.

Печериці дуже чутливі до коливань тепла. Перші 12-14 днів стовпчик термометра повинен бути на рівні +25-28’С. Але тільки міцелій стане помітним на поверхні, температуру знижують до +14-16°С. В цей же час грибницю доцільно присипати сумішшю торфу з вапном (3:1) або перегною та просіяної землі, до яких додають 3-5% крейди. Шар покриття-3-4 см.

Велику роль відіграє зволоження. На кожен квадратний метр витрачається по 1 л води. Лийте її обережно, тільки на поверхню (щоб рідина не потрапляла в компост).

Печериці «викручують» з грунту

Через 5-6 тижнів після висадки у вас буде перший урожай. Збирають його поки не розірвалися плівки, що з’єднують краї шапочок з ніжками (інакше якість продукції істотно знизиться).
Гриби обережно викручують з грунту, намагаючись не руйнувати цілісності покривного шару. Ніжки, які обірвалися, обріжте, а ямки закрийте субстратом.

Печериці не миють — від води погіршується смак. Шапочки доцільно протерти чистою вологою ганчіркою. Плівку з них зчищають тільки в разі крайньої необхідності.

Цикл вирощування печериць триває близько 4 місяців (6 тижнів від посадки до початку збору врожаю і 8-10 тижнів — період плодоношення). Суміш, яка «відпрацювала зміну», виносять з приміщення. Також після кожного сезону проводиться дезінфекція інвентарю і т. д.. Але ні в якому разі не використовуйте хімічних препаратів. Краще вдатися до дводобового пропарювання.




Можна отримувати печериці і з відкритого грунту. Виберіть тінисту залужену ділянку, на яку внесіть добре перепрілий гній. Висаджують міцелій в дощову погоду навесні або восени (на глибину 5 см). Відстань між ямками – 30 см. незабаром в траві будете збирати гриби.

Додано: 08/6/19 11:38
Категорія: Гриби
Оновлено: 01/23/24 9:42
Підписатися
Сповістити про
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі