Що можна встигнути виростити на грядці після збирання редиски, а що садити не треба
Редиску збирають дуже рано, і максимум до середини червня грядка звільняється, але ж попереду ще майже ціле літо. Залишити пустувати землю може дозволити собі тільки марнотратний городник, тому відразу після збирання врожаю редискову грядку займають іншими овочами.
Правила сівозміни для редиски
Правила сівозміни досить прості, вони спрямовані на те, щоб послідовник на грядці не відчував шкідливих наслідків присутності на ній попередньої культури. А вони можуть полягати в суттєвому збіднінні грунту, залишенні після себе токсичних речовин, а також шкідників або збудників захворювань. Таких культур, після яких можна садити майже все, мало, і на вигляд нешкідлива редиска в їх число не входить. Майже будь-які овочі безпроблемно ростуть лише після бобових, цибулі з часником, а частина і після гарбуза.
На щастя, за той час, поки редиска знаходиться на грядці (а це максимум півтора місяця), вона не встигає сильно зіпсувати стан грунту. Хворіє вона рідко, але ряд шкідників (зокрема, хрестоцвіті блішки) часто встигають відвідати її і добряче попсувати нерви овочівника. Тому перше правило сівозміни треба дотримуватися: не вирощувати після тієї чи іншої культури її близьких родичів. Адже саме представники одного сімейства зазвичай вражаються одними і тими ж хворобами і шкідниками. Повернути культуру на це місце або посадити родинні її можна тільки через три-чотири роки.
Друге правило сівозміни відноситься до «ненажерливості» овочів. Багато з них виносять з грунту значну кількість поживних речовин, і правила радять слідом за ними, навіть за умови внесення добрив, садити менш вимогливі до харчування культури. Допомагає в цьому виборі і чергування культур з глибоко проникаючим корінням і тих, корені яких знаходяться близько до поверхні. Після 5-6 років радять дати грядці відпочити і не висаджувати на ній нічого.
Що стосується редиски, то обмеження у виборі послідовників з харчування несуттєві. З осені грядку під неї добре удобрюють як органікою, так і мінеральними добривами, обов’язково вносять і деревну золу. За час свого перебування редиска несильно збіднює ґрунт, тому в цьому плані вибір наступних культур досить широкий. Важливо тільки, щоб вони в принципі могли рости в тих же умовах: на грунті того ж складу, тієї ж кислотності, повітро – і вологопроникності.
Що можна посадити після збирання редису в поточному сезоні
Саме під час збирання врожаю редиски і настає в багатьох регіонах пора висадки розсади більшості теплолюбних культур: це самий початок літа. Але часу на роздуми немає: відразу після збору врожаю треба ретельно прибрати з грядки всі рослинні залишки і перекопати її, можливо, з додатковим внесенням добрив (в залежності від потреб наступної культури).
- томат;
- баклажан;
- перець;
- огірок;
- кабачок;
- патисон.
У цей список можна було б включити і гарбузи, і дині, і кавуни, якби редискова грядка була просторою. Але редиски садять трохи, і після неї звичайний дачник зможе розмістити від сили пару кущів названих культур. Якщо цього достатньо, то інших обмежень до посадки баштанних після редиски немає. Можна посадити і кілька десятків картоплин. Правда, до початку літа посівна кампанія у картоплярів вже закінчилася, але ті сорти, які встигають швидко, цілком можна використовувати: до осені вони встигнуть дати врожай.
Горох садять зазвичай дуже рано: адже його хочеться швидше, та й не любить він спеку. Але якщо не претендувати на великий урожай, можна посадити і горох. Ще краще з бобових посадити на цьому місці спаржеву квасолю: вона теплолюбна, а багато сортів дуже скоростиглі. Можна посадити цибулю на зелень.
Допустимим, але не оптимальним є посів кропу або кінзи, а також багатьох салатів. Спірне питання і щодо буряка і моркви. Фахівці кажуть, що не всі сорти добре будуть рости після редиски, тому звичайному дачникові краще не ризикувати: адже вибір і без цього досить широкий.
Що не варто садити після редису
Після редиски категорично не слід висаджувати будь-які споріднені культури, що відносяться до сімейства хрестоцвітних.
- редьку;
- брукву;
- ріпу;
- дайкон;
- шпинат;
- кресс-салат;
- будь-які види капусти.
Тут справа не в харчуванні, а в можливості зараження їх тими болячками, які міг залишити після себе редис, а також появи загальних для сімейства шкідників.
Щоб не втрачати дефіцитні квадратні метри, грядку після збирання редису відразу займають чимось іншим. Вибір можливих варіантів широкий, але не можна на цьому місці садити культури з родини хрестоцвітих.