Чому яблуня цвіте, але не плодоносить

Яблуня – сама розповсюджена культура серед зерняткових плодових культур. І начебто близько знайома вона садівникові, і з’явилася дуже давно у практиці землеробства… Виведено безліч сортів для різних зон, навчилися яблуню розмножувати і вирощувати…

А ні, трапляється так, що яблуня цвіте «буйним цвітом», а врожаю не дає зовсім або він незначний, буквально одне-два яблучка. Чому яблуня цвіте і не плодоносить? Що з цим робити? На ці питання ми відповімо в цій статті.

Причин того, що яблуня цвіте (часом досить рясно) але не плодоносить, може бути, насправді, дуже багато. Це може залежати від неправильної посадки яблуні, від погоди, від того, що ви занадто поспішаєте, а яблуні просто рано ще плодоносити, від відсутності сорту-запилювача і так далі. Розглянемо основні причини докладно.

Неправильна посадка яблуні

Перед посадкою яблуні дуже важливо обрати для неї гарне місце. Бажано, щоб воно було надійно захищене від північного вітру стіною будинку, парканом або чим-небудь подібним.

Обов’язково дізнайтеся про рівень грунтових вод на ділянці. Для сильнорослої яблуні грунтові води повинні розташовуватися не ближче двох метрів від поверхні грунту, для карликів і супер карликів достатньо і півтора метрів від поверхні грунту.

При посадці намагайтеся не заглиблювати кореневу шийку, тобто місце переходу кореня у стовбур, вона в ідеалі повинна знаходитися на рівні ґрунту або бути на сантиметр вище. Якщо ви її заглубите, то це може сильно затягнути вступ у плодоношення яблуні.

Що стосується місця щеплення – яке розташовується вище кореневої шийки на 5-7 см, то його потрібно на цій висоті від поверхні грунту і залишити, заглиблювати його категорично не можна, дерево в цьому разі може загинути.

Деякі садівники поспішають і садять дерева під нахилом, це також може сильно затримати вступ у плодоношення рослини, хоча яблунька може і цвісти. Щоб вирівняти дерево треба вбити металевий штир з боку протилежного нахилу і з допомогою шматків гуми, накинутіх на штир і стовбур кільцем, випрямити рослину. Після чого прив’язати до міцного кілочка, щоб зберегти вертикальне положення, і так залишити років на п’ять або шість.

Яблуня занадто молода

Буває так, що садівник надто поспішає, і тільки висадивши яблуньку на ділянку, бажає, щоб вона тут же зацвіла і дала перші плоди. Насправді все не так просто і навіть деколи квітучі яблуні вступають у плодоношення набагато пізніше того, як зацвітуть в перший раз.

Це біологічний ритм розвитку живого організму, який можна віддалено порівняти з біологічним розвитком, скажімо, жіночого організму, тобто поки біологічний годинник не запустяться, про продовження роду можна і не мріяти.

Дереву яблуні спершу потрібно обзавестися достатньою, як вона вважає, кореневою системою, надземною частиною, зміцніти на новому місці, як би «протестувати» своє цвітіння, а потім вже приступити і до плодоношення, рік від року нарощуючи темпи врожаю, тобто кількість самих плодів яблуні.

Щоб позбавити себе такого неприємного сюрпризу, як багаторічне очікування першого врожаю з висадженої вами яблуні, постарайтеся з’ясувати у продавця в розпліднику (а саме там і слід купувати саджанці яблуні), через скільки років даний сорт вступає в плодоношення.

Вік вступу у плодоношення яблуні, тобто, за великим рахунком, у доросле життя, залежить від обраної підщепи. Підщепа – це теж яблуня, але дика, вона може бути насіннєвою і клоновою, а саме: високоросла (насіннєва), середньоросла, напівкарликова і карликова.

На насіннєвих підщепах, які зараз використовують хіба що садівники-любителі – адже немає нічого простішого, ніж посіяти насіння і отримати сіянці – на них можна чекати врожаю десять років. До того ж дерево буде дуже високим, спочатку розвине коріння, надземну частину, вимагатиме для свого процвітання глибокого розташування грунтових вод – глибше двох метрів.

Якщо яблуня щеплена на клонових підщепах, а вони можуть бути середньрослими, то тоді перші яблучка ви можете скуштувати вже через три роки або максимум – п’ять років після висадки деревця. Півкарликові – тоді яблука ви отримаєте через пару років або максимум – через чотири роки. І карликовими – це найнижчі дерева зі слаборозвиненою кореневою системою – тому і рівень грунтових вод може бути для них близько півтора метрів, а урожай буде років через два або три, як правило, не більше.

Якщо саме в підщепі криється проблема того, що ваша яблуня цвіте, але не плодоносить, то це зовсім не страшно.

Також при покупці ви не можете бути впевнені в тому, що вам кажуть точний вік яблуні, його може штучно завищити, щоб ви охочіше купили яблуню або зовсім помилково або цілеспрямовано продати дику яблуню, але її видно по сізо-фіолетовим листочкам і шипам внизу пагонів, тому будьте уважні.

Велика кількість азоту в грунті

Як би не здавалось дивним, але як недолік, так і надлишок у грунті добрив може призвести до того, що яблуня буде рясно цвісти, але не плодоносити. Зазвичай так відбувається при великих дозах внесення в грунт азотних добрив. Рослина від надлишку азоту зростає, розвивається, цвіте, але плодів не утворює – «жирує», як кажуть у народі.

Вирішити проблему можна, спробувавши кілька років взагалі не вносити азотні добрива в грунт.

Пошкоджені квіткові бруньки

Квіткові бруньки можуть бути вражені як під впливом поворотних заморозків, так і в результаті дії квіткоїда.

Що стосується морозу, то тут впоратися складніше – якщо яблуня не цвіте взагалі, але листочки розпускаються, значить вона відреагувала на так звані провокаційні відлиги в зимовий період. Коли квіткові генеративні бруньки почали виходити з стану спокою, вони загинули, а коли температура для зими стала нормальною, листові бруньки, як більш стійкі до зимових провокацій погоди, вижили.

Можна спробувати допомогти, але не факт, що вийде. Для підвищення температури повітря в саду, коли сад квітує і прийшли морози, можна розвести димові вогнища по периферії саду. Попередньо потрібно домовитися із сусідами – не будуть вони проти пожити в диму кілька днів, поки морози зійдуть нанівець.

Далі чекає нелегка робота: потрібно спорудити великі купи з вологої соломи або іншого подібного матеріалу, який саме тліє, димить, але не горить, і постійно підтримувати ці вогнища, щоб садочок знаходився в диму. Це досить ефективний прийом, але фізично витратний – вам потрібно перебувати в саду чи не постійно, щоб підтримувати багаття, а ефективно такий захід тільки в безвітряну погоду, коли дим «стоїть» в саду, а якщо буде вітер, то він буде видувати з саду і ефект від диму буде незначний.

Ще можна спробувати провести дрібнодисперсний полив яблуні найдрібнішими крапельками води з шланга зі спеціальною насадкою, ці крапельки води, замерзаючи на квітках, будуть віддавати їм тепло – такий прийом теж може допомогти.

Що стосується цвітоїдів – гусениць, виїдаючих вміст квітки яблуні, треба використовувати інсектициди, які дозволені в поточному сезоні. Першу обробку слід провести до розкриття бруньок, другу – до і третю – після цвітіння.

Використовувати можна спочатку більш безпечні препарати такі, як 2-х %-ва бордоська рідина або 3-х %-ний мідний купорос. Можна встановлювати на стовбурах ловчі пояси, розвішувати феромонні пастки від метеликів, розкладають яйця, а якщо це не допомагає, то застосовувати більш шкідливі для навколишнього середовища інсектициди, суворо дотримуючись інструкції на упаковці.

Немає сорту-запилювача яблуні

Деякі садівники довгі роки спостерігають за тим, як цвітуть їх яблуні, але не бачать жодного врожаю з досить банальної причини – на їх ділянці росте лише один сорт і немає сорту-запилювача, тому квітки просто нічим запилювати. Пилок сортів запилювачів не потрапляє на рильце маточки, не проростає, не відбувається запилення і зав’язування плодів.

Для того щоб яблуні запилювалися надійно, потрібно висаджувати на ділянці парочку або навіть три різних сучасних сорти, обов’язково квітучих в один час (для їх перезапилення). Якщо ділянка дуже мала, то можна провести щеплення черешком в крону вже зростаючої яблуні і тоді підросла гілка може послужити запилювачем і навіть ви зможете здивувати сусідів виростивши на одному дереві кілька сортів. Але заздалегідь радіти не варто, оскільки пилку може бути не дуже багато в цьому разі і врожаї будуть скромними.

Після цього яблуню молодше п’яти років потрібно обробити з ранцевого обприскувача цим складом прямо по кольорам, витрачаючи по пів відра на дерево, а більш дорослу яблуню – по відру на дерево або використовувати стільки складу, щоб були «вмиті» всі квіти, яких може бути і не так багато.

Неправильна обрізка або формування крони

На закінчення хочеться декілька слів сказати про помилки у обрізку і формування яблунь. Іноді садівники прямо після посадки відразу починають видаляти велику кількість, як їм здається, зайвих пагонів. При цьому порушується баланс кореневої системи і надземної частини, і яблуня рік від року відновлює баланс, нарощуючи вегетативну масу. Їй просто не до плодоношення, хоча цвісти вона може, але всі квітки або переважна більшість потім вона банально скидає.

Інші, ще більш «просунуті» дачники, вправно орудуючи секатором, видаляють нібито не потрібні яблуні «нарости», приймаючи їх за банальні викривлені пагони. Так ось цього робити строго не можна, саме на них і формується значна частина плодів, і яблуня, відновлюючись від такого шоку, може, звичайно, і зацвісти, але швидше за все скине цвіт і спрямує сили на відновлення плодоносних гілок, віддалених вами.

При обрізанні яблуні потрібно обов’язково добре оглядати крону і видаляти вовчки, які ростуть вертикально верх, вони відтягують на себе поживні речовини. Вони можуть в окремих випадках зацвісти, але не дають плодів або дають їх дуже пізно, коли максимально сильно розвинуться, одночасно сильно загустивши крону. Такі вовчки треба вирізати на кільце або відгинати деякі кути, близькі до прямих, тоді вони можуть дати врожай на наступний рік.

Ось такі існують нехитрі правила, щоб змусити яблуню не тільки красиво цвісти, але і багато плодоносити. Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам.