Як розмножити ожину
Ожина в дикій природі – дуже життєздатний і швидкозростаючий кущ. Вона легко пристосовується до складних погодних умов і росте практично скрізь. А ось розмноження ожини садової вимагає знань і умінь, оскільки вона більш вимоглива.
При розведенні ожини в домашніх умовах можна значно заощадити, адже покупні саджанці все-таки не з числа дешевих. Ознайомтеся з усіма тонкощами і отримуйте заслужений урожай.
Чому варто розмножувати ожину
Ожина – джерело вітамінів і корисних речовин. Спробувавши хоч одну ягідку, вже неможливо забути приємний смак. Отримувати багатий урожай на власній ділянці досить нескладно, і чим більше буде кущиків, тим більше ягід ви отримаєте.
Мати у себе настільки прекрасну рослину – велика шана для садівника. Чарівні живоплоти із запашної ожини стануть родзинкою дачі або городу. Сусіди будуть з подивом розглядати результати Вашої праці і неодмінно просити саджанці.
Велика кількість кущиків – запорука гарного врожаю. При цьому мінімізується вплив випадкових факторів, таких як засихання або замерзання, хвороба через шкідників або інша причина. Навіть якщо одна-дві рослини не будуть плодоносити, у Вас залишиться ще достатня кількість активних кущів.
Розмноження ожини відводками
Ожини садової налічується близько 40 сортів. Для успішного вирощування потрібно підібрати найбільш ефективний метод, який буде залежати від типу цієї культури. Наприклад, пряморостущі сорти частіше розмножують кореневими нащадками, а сланкі – відводками.
- Простота способу – навіть для початківця садівника збільшити кількість плодоносних кущів цим методом не складе труднощів.
- Мінімум витрат на реалізацію – рослини швидко приживаються і активно йдуть в зростання.
- Результативність процесу – при наявності одного вихідного куща кількість рослин можна збільшити в 15-20 разів. Саме стільки молодих пагонів вийде при відвідному розмноженні.
- На самому початку серпня потрібно приступити до відбору вихідного матеріалу. В якості маточного (основного) куща краще вибирати однорічні або дворічні рослини — вони ще досить сильні і легко відновлюються.
- Не відрізаючи потрібний пагін від основного куща, прикопують його на глибину багнета лопати. Потім грунт утрамбовують, придавлюють пагін каменем або закріплюють аркою з дроту, щоб він не випростався знов.
- Кінець пагона у вільному стані знаходиться над землею. Його підрізують приблизно на 10 см для того, щоб зупинити подальше зростання в цьому напрямку.
- Місце прикопки неодмінно потрібно рихлити і поливати так само, як і дорослу рослину.
- Приблизно через 2 місяці пагони вкорінюються, їх вже можна відрізати від маточного куща і переносити на постійне місце. Однак розсадити саджанці можна і навесні.
Для прискорення пророщування і зміцнення корінців досвідчені садівники вдаються до таких хитрощів: надрізають кору, щоб слабким паросткам було легше пробити собі дорогу.
Розмноження ожини відводками в природі відбувається повсюдно і без участі людини. Як тільки занадто довгі верхівки рослини починають торкатися землі, стихійно утворюються корінці, якими кущик міцно тримається в землі. При достатній вологості незабаром плодоносить вже і молодий кущ.
Розмноження нащадками
- Спосіб підходить для рослин віком більше трьох років. До цього часу коренева система вже сформована і в достатній мірі укріплена, щоб перенести відділення частини корінців без шкоди для рослини і відновитися після цього.
- Перед тим, як приступити до поділу, необхідно дізнатися більше про сорт, який хочете розмножити. Це важливий момент, оскільки деякі сорти просто не дають кореневих нащадків. Гібридні види і великоплідні сорти розмножити таким способом не вдасться.
- Нащадками називаються свіжі пагони, що ростуть безпосередньо від кореня чагарнику. На здоровому трирічному кущі в середньому утворюється від 15 до 20 нащадків, з яких для пересадки вибирають найбільш міцні. Висота нащадків повинна бути не менше десяти сантиметрів.
- Навесні їх відокремлюють від основного куща разом з частиною материнського кореня і відразу ж висаджують в потрібне місце. Для кращого результату разом з кореневищем беруть ком землі.
- Посадка здійснюється в удобрений, пухкий грунт з подальшим поливом і ретельним спостереженням за ростом молодого пагона. Полив у міру просихання грунту наситить рослини необхідною вологою, а своєчасне розпушування доставить кисень з повітря до кореневої системи.
- При відповідному догляді через рік Ви отримаєте вже цілком самостійний кущ, міцний і готовий до плодоношення.
Для отримання здорових пагонів і рясного врожаю, потрібно ретельно підходити до вибору місця посадки. Ожина – світлолюбна рослина. При достатньому поливі їй не страшні прямі сонячні промені, а навпаки, вони сприяють дозріванню більш солодких ягід. Важливо захистити рослину від сильного вітру, тоді гілки не будуть ламатися і збережуть звичну форму.
Живцювання ожини
- Зеленими живцями називаються частини пагонів. Такий спосіб розведення є дуже продуктивним, тому що з кожної бруньки виростає саджанець;
- Живцюванню підлягають практично всі сорти, що дуже зручно. Важливо зауважити, що для ожини безшипної такий варіант не підійде, кущі перетворяться в колючі.
- З настанням осені заготовляють живці. В якості вихідного матеріалу вибирають однорічні міцні рослини і зрізають з них частину стебла близько 15 см в довжину. На зрізаній ділянці обов’язково повинні знаходитися 2-3 бруньки.
- З кожного держака видаляють листя і опускають в ємність з водою вниз головою. У цій ємності держак розвивається до того моменту, як у нього з’являться коріння і перші пагони. В процесі росту доливають воду в міру необхідності, забезпечують доступ до сонячного світла.
- При отриманні сформованого саджанця, його відрізають і в воду опускають наступну бруньку. Таким чином, кількість бруньок дорівнює кількості саджанців. Відокремлений саджанець садять в посуд з підготовленим грунтом, а навесні переносять в город.
Метод живцювання вимагає часу, але і гарантує стовідсотковий результат розмноження. При дотриманні технології розмноження розвести на своїй ділянці цю корисну ягоду досить нескладно.
Важливо знати про розмноження ожини
Ожина – багаторічний, стійкий до погодних факторів кущ. Перебуваючи у відповідному місці, ожина може радувати Вас хорошим урожаєм 10-12 років. Тому поставтеся з особливою увагою до вибору сорту для посадки.
Вони можуть кардинально відрізнятися від смакових і розмірних характеристик вихідного матеріалу. Хоча ожина і розмножується насінням, але для її селекції потрібна спеціальна база знань.
Кущ не приживається на заболочених і постійно вологих ділянках. Найкращий грунт для посадки – нейтральний. В якості добрив вноситься компост з періодичністю раз на три роки.
Ключова особливість догляду за плодоносним кущем – обрізка. Важливо підтримувати висоту рослини на рівні не більше 1,5-1,8 м.
