Оглядаємо сад після зими

Ось і підходить до кінця чергова зима і пора відправлятися в сад, щоб поглянути на те, що минула зима наробила, чи є там якісь термінові заходи, які потребують нашого невідкладного втручання, а може, все гаразд і можна почекати, скажімо, розпускання бруньок щоб зрозуміти, підмерзла та чи інша гілка чи ні, адже зараз усі вони стоять рівні, гладкі, знаходяться в рівних умовах і зрозуміти щось дуже складно, особливо початківцеві.

Але залишимо підмерзлі пагони «на потім»: в саду навесні і без того багато роботи.

Оглядаємо сад після зими

Виберіть теплий, сонячний день, вийдіть в сад і огляньте буквально кожне деревце – від посадженого лише минулої осені до справжніх старожилів саду, зростаючих вже не один рік, а може, десяток років.

Огляньте гілки, може, якісь тріснули і можна поставити під них підпори, а місця тріщин замазати садовим варом або, якщо тріщина велика, то варто видалити гілку повністю. Якщо так, то товсту гілку потрібно спочатку полегшити видалити з неї всі прирости, потім надпилити зверху і, нарешті, спиляти знизу, так ви видалите масивну гілку без небезпеки здирання кори, лікувати яку дуже складно.

В кінці ревізії в блокнотику запишіть першочергові заходи, які в найближчі дні потрібно буде провести в саду, так ви точно нічого не пропустите.

Генеральне прибирання

Весна – це ще й великий стимул до проведення генерального прибирання саду. Як правило, сміття навколо багато, це можуть бути і клаптики укривного матеріалу, і папір і газети і  інше сміття. Все це потрібно зібрати і в залізній бочці або на сміттєвій купі спалити і ні в якому разі не закопувати в грунт як це роблять деякі.

Після очищення від сміття спробуйте відшукати гнізда шкідників, яйцеклад на пагонах і стовбурі, а якщо знайдете, то дерев’яним скребком зчистіть його і теж спаліть. Туди ж, в топку повинні піти і муміфіковані плоди, забуті на гілках або впалі і лежачі в приствольній смузі – не забувайте, що це самий справжній розсадник інфекції, іноді дуже небезпечний.

Видалення ран, тріщин, мохів, лишайників

Перед початком нового сезону стовбур потрібно гарненько очистити, наприклад, від моху і лишайників, але перед очищенням дерев’яним скребком стовбур і скелетні гілки необхідно обробити спеціальним складом, що складається з 40-50 г деревної золи або деревної сажі, яку слід розчинити в літрі води, після чого довести цей розчин до кипіння, остудити і розвести в ньому півшматка господарського мила, яке буде грати роль прилипача. Таким розчином можна для профілактики обробити взагалі все дерево, але краще максимально ретельно обробити місця, де оселилися мохи і лишайники.

Використовувати можна і розчин мідного купоросу, яким раніше в господарствах обробляли всі сади, і носила ця процедура назву блакитного обприскування.

Для обробки потрібно сто грам мідного купоросу розвести у відрі води, далі заправити ранцевий обприскувач або пульверизатор і обробити все дерево максимально ретельно, особливо в місцях, де є лишайники і мохи і на розвилках гілок, де часто поселяються гнильні грибки, тому що там накопичується волога. Після будь-якої з цих обробок виявлені на дереві мохи і лишайники легко видаляються дерев’яним скребком.

Далі, дерев’яним скребком зчистіть всі ділянки кори, які вже згнили або сильно пошкоджені. Після цього замажте все садовим варом або, якщо він є, то натріть великим пучком листового щавлю – старожили кажуть, що щавлева кислота сприяє швидкому загоєнню ран на дереві.

Дрібні тріщини та рани, як ми вже говорили, простіше всього закласти добре розігрітим в руках садовим варом. Рани середнього діаметру, на які садового вару потрібно багато, можна ізолювати іншим способом, зробивши щось типу садового вару, але своїми руками – дешево і надійно.

Для цього потрібно взяти двісті грамів звичайної чистої глини, змішати з 100 г коров’яку або коров’ячого гною – особливого значення не має, після чого цю суміш потрібно додати звичайну солому, але порізану ножицями як можна дрібніше.

Далі, в суміш потроху (щоб не перелити) доливайте воду кімнатної температури до отримання кашоподібної маси, постійно перемішуючи, домігшись того, щоб субстанція по густоті стала схожа на хорошу сільську сметану. Після того як склад готовий, ним можна замазувати рани і тріщини, але перед цим бажано гострим садовим ножем прибрати з них весь бруд, зачистивши до здорової тканини. Так і склад буде триматися довше, і рана загоїться швидше.

Проводимо весняну побілку

Навесні побілка теж необхідна, вона може захистити стовбури і скелетні гілки від весняних пекучих променів сонця і від цілого ряду шкідників і хвороб. Захистити побілка може й від різких перепадів температури, які часто трапляються навесні – коли вдень сонце дуже активно розігріває кору, а вночі температура опускається часом мало не до нульових позначок, від цього кора може не витримати і тріснути, а це вже відкриті ворота для інфекції. Побілка ж нівелює коливання температури, рятує кору, захищає дерево.

Білити можна як дихаючими акриловими фарбами білого кольору, які більш стійкі до вологи, так і стандартним розчином гашеного вапна, але раз вже це весна і в будь-який момент може піти дощик, то додати в стандартний склад бажано компоненти, які максимально довго втримають його на дереві – наприклад, господарське або антибактеріальне мило.

Рятуємо рослини від гризунів

Навіть ранньою весною, коли снігу вже немає або майже немає, зголоднілі гризуни можуть атакувати ваші дерева, тому захисні сітки ні в якому разі знімати не можна. Якщо вони десь відійшли або порвалися, то їх слід замінити, а в ідеалі – змінити на всіх деревах, довівши висоту кожної сітки до перших скелетних розгалужень, і як можна більш надійно закріпити.

Про побілку: побілили, значить, молодці, побілка також сильно відбиває бажання у гризунів псувати кору і скелетні гілки ранньою весною.

Мульчуємо пристовбурні кола

Мульчування має безліч переваг, перше – це економія води, в даному випадку талої води. Як тільки зійде сніг і вода просочиться в грунт, при перших променях спекотного сонця вона почне активно випаровуватися. Так от, щоб цьому перешкодити, стовбурову смугу потрібно замульчувати перегноєм, це і живлення, і захист від випаровування вологи. Шар перегною в даному випадку повинен дорівнювати пару сантиметрів.

Друге призначення мульчі – це, як ми побіжно згадали, живлення: перегній з мульчі забезпечує рослини додатковою органічною речовиною, до речі, абсолютно безпечною.

Третє призначення мульчі – це перешкода до утворення грунтової кірки, тобто ґрунт вільно дихає, пропускає воду і повітря, але в даному випадку перед мульчуванням землю бажано розпушити на глибину в кілька сантиметрів.

Мульча захищає і від активного росту бур’янів, звичайно, захист буде ще кращим, якщо перед укладанням шару мульчі ви виполете ті бур’яни, що з’являються над поверхнею ґрунту.

Важливо при цьому використовувати мульчу саме з перегною, тому що тирса можуть гальмувати прогрівання грунту, а торф – ще й сильно закислить землю.

З обережністю використовуйте мульчу на кісточкових породах, там від кореневої шийки треба відступити на 3-4 сантиметри, щоб через мульчу біля кореневої шийки не накопичувалася вода, це може призвести до її випрівання, до чого вкрай чутлива, наприклад, вишня.

Вносимо добрива

Коли земля зовсім відтане, можна приступити до внесення добрив. Зазвичай навесні самий оптимальний варіант – це внесення нітроамофоски. Вологи в грунті багато і розбавляти її у воді не потрібно, а от що слід зробити, так це злегка розпушити землю, а після внесення добрива злегка закрити її. Зазвичай під деревце віком старше п’яти років сміливо можна вносити сірникову коробку нітроамофоски, максимально рівномірно розподіливши її по площі приствольної зони.

Розмістіть на ділянці бочку для збору дощової води

Це особливо актуально для дачників, адже волога на ділянці потрібна завжди, а взяти її часом нізвідки. Найпростіший варіант – це поставити бочку і звести до неї коліна водостоку з даху – вода буде дощовою, і теплою, якщо бочку пофарбувати в чорний колір. Завжди цю бочку можна використовувати для накопичення звичайної води, наприклад, натаскавши її з колодязя або колонки.

Приділіть місце компостній купі

На початку сезону в компостну купу буває і нічого ще покласти, зовсім інша справа буде в його розпалі або ближче до кінця, тому місце для компостної купи зробити на ділянці потрібно обов’язково.

Приділіть увагу складанню плану посадок

Якщо ділянка на стадії освоєння, то такий план потрібен обов’язково, продумайте все до дрібниць, «відштовхніться» від вже зростаючих дерев і чагарників, дізнайтесь про їх кінцеву висоту, ширину крони, не забудьте про сусідів, навіть якщо ви не художник, то прості хрестики з підписами, що і де буде зростати надалі, полегшать вам життя і життя рослин на ділянці.