Ефективність сітки від кротів для захисту ділянок і газонів
Більшість власників ділянок не готові вдаватися до крайніх заходів – капканів, отрути і т. д., вважаючи за краще мирно співіснувати з кротами, але як їх позбутися? У таких випадках хорошим захистом грядок стає сітка від кротів. Про те, що собою являє подібний бар’єр захисту, розповідаємо в статті.
Чим небезпечний кріт на ділянці
Хоча тварини ці невеликі і харчуються комахами, для вирощуваних на ділянці культур вони небезпечні.
Конкуренцію людині в харчовому ланцюжку підземні тварини не складають, рослинними культурами не харчуються.
- прокладаючи ходи, нещадно гублять кореневі системи рослин, завдаючи значної шкоди майбутньому врожаю;
- по проритих норах на ділянку потрапляють земляні миші і щури, які якраз і харчуються вирощеними культурами.
Зрозуміти, що на ділянці завелися кроти, можна по пухких горбках землі, яку тварини викидають на поверхню, облаштовуючи нори.
Опис і принцип дії сітки від кротів
Перепробувавши багато відлякуючих способів типу сильнопахнущих препаратів або битого скла по периметру, власники городів організовують надійний захист, встановивши спеціальні сітки. Пристосування просте, але досить ефективне, не вимагає особливих знань при монтажі, зате служить роками.
Закопавши сітку в землі, оточивши город або цілу ділянку, вдається створити непрохідну перешкоду для тварини.
- Горизонтально, уздовж трав’яного газону або квітника. Спосіб підходить для випадків, коли кроти вже завелися на ділянці. Прокопуючи хід знизу до поверхні і наткнувшись на сітку, тварина змушена обходити бар’єр в ту або іншу сторону, рухаючись до тих пір, поки не вийде за периметр. В результаті часто назовсім залишає межі ділянки.
- Вертикально, на манер глибоко зануреного в землю паркану. Якщо на ділянці тварин ще немає, вертикальний бар’єр споруджують по всьому периметру. В результаті проникнути ззовні вони не можуть.
Горизонтальний метод має плюси і мінуси.
- сітка додатково оберігає від ерозії грунту, не дозволяє опадам вимивати родючий грунт;
- зміцнюються схили на пухких землях;
- підземний твердий шар оберігає коріння трав’яних культур від витоптування.
Проте захистити таким способом вдається лише газон або квітник, оскільки закладку матеріалу доводиться робити на невелику глибину. Для звичайних городів метод не годиться – перекопування землі стане неможливим. Правда, якщо спорудити високі тепличні грядки, горизонтальну укладку сітки можна застосовувати цілком успішно.
Правильний вибір матеріалу
На ринку зустрічаються полімерне (пластикове) і металеве сітчасте покриття. Вибирати потрібно матеріал з невеликим розміром комірок, через які кріт не пролізе, але в той же час отвори не повинні бути надто дрібні, щоб пропускати коріння висаджених культур.
Металеві сітки міцні, проте в землі швидко окислюються, приходячи в непридатність. В результаті кріт рано чи пізно крізь неї прокопається.
Полімерні різновиди практичніші – вогкість їм не страшна, тому термін експлуатації необмежений.
- Поліетилен. Екологічно чистий, в землі не розкладається, але має низьку міцність. Кріт порвати його не зможе, а польові миші або щури легко прогризуть.
- Поліпропілен. Технічні характеристики ті ж, але міцність помітно вища.
Досвідчені садівники, що перепробували різні варіанти покриття, рекомендують вибирати товари з товстого поліпропілену з розмірами осередків в 1,5-2,5 см (габарити звірків: до 13 см в довжину і 5-8 см в ширину). Такий матеріал не гниє, кротами не рветься.
Покрокова інструкція по установці сітки
Кожен із способів передбачає свою технологію укладання сітчастого покриття. Є і деякі тонкощі, знання яких допоможе створити реальний бар’єр.
Горизонтальний спосіб
Повторимо, що цей спосіб використовують виключно для облаштування газону або ж піднятих грядок в теплиці, оскільки глибина залягання захисного матеріалу невелика.
- Знімається верхній родючий шар землі на необхідну глибину (близько 15-20 см для квітника або грядки, під рулонний газон вистачить 5-10 см). Газон можна просто зрізати і укласти в тіні, накривши вологою тканиною.
- Якщо потрібно, ділянку вирівнюють.
- Укладається сітка, краї до землі притискають скобами. За площу квітника або газону сітка повинна виступати з усіх чотирьох сторін, інакше кріт спокійно прокопає тунель над захисною конструкцією. На стиках листи кладуть з 10-сантиметровим нахлестом, скріплюють теж скобами, не залишаючи кроту навіть найменшої шпаринки.
- Зверху насипається знятий шар родючого грунту, який відразу розпушують, розрівнюють і поливають. Залишають просочуватися на 2 доби.
- Зверху укладають рулонний газон або ж висівають в грунт насіння газонної трави.
Горизонтально укладена сітка заодно зьереже грунт від сповзання, якщо є ухил.
Навіть при укладанні газонного рулону краще поглибити сітку в грунт, а не кріпити біля самої поверхні. Кроти все одно будуть копати під самим газоном, на поверхні з’являться характерні здуття, в які можна випадково провалитися при ходьбі.
Вертикальний спосіб
Спосіб складніший, але дозволяє захистити незайману тваринами ділянку від можливого вторгнення.
- По периметру ділянки копають траншею глибиною 80 см (житлова нора звірка розташовується на глибині 1,5–2 м, але кормові ходи тягнуться біля поверхні на глибині 5-50 см).
- Ширини траншеї в 30 см достатньо для подальшого укладання матеріалу. Копають лише з незахищених сторін, наявність глибокого стрічкового фундаменту під огорожею або близькість до дороги полегшує завдання.
- Сітку встановлюють в траншею так, щоб край виступав над поверхнею на 20 см. дорослі особини наверх практично не виходять, але молодняк здатний пересуватися по поверхні в пошуку нового місця поселення.
- У щільному грунті вертикально встановлену сітку фіксують скобами, в пухкому кріплять степлером до дерев’яних брусків. При з’єднанні двох рулонів перехлест в 10 см обов’язковий.
- Закопують траншею, попутно трамбуючи землю.
Виступаючі поверху краї матеріалу бажано з’єднати з огорожею або садовим бордюром.
