Пастернак звичайний, або Пастернак польовий, або Пастернак посівний (Pastinaca sativa) у дикому вигляді широко поширений в регіонах з помірним кліматом, але поки що його рідко вирощують на городніх ділянках. Правда, сьогодні популярність пастернаку зростає досить активно.
У тваринництві і бджільництво його використовують як кормову рослину і медонос, а в кулінарії як смачний і корисний овоч. У цій статті розглянемо технологію вирощування пастернаку, його кращі сорти і правила зберігання коренеплодів.
Ботанічний опис пастернака
Пастернак звичайний – пряно-смакова і овочева коренеплідна культура, висотою від 0,3 до 1,5-2,0 м. Зовнішній вигляд плодів схожий з морквою, але тільки білого кольору, звідси і друга назва «білий корінь».
У перший рік вегетаційний період пастернака триває 120-180 днів, протягом яких рослина формує розетку великого темно зеленого довгочерешкового листя з вертикальним ростом і веретеноподібний коренеплід. Листова пластинка роздільно-перистого розеткового листя утворює 3-6 пар бічних часток, зверху глянцево-гладких, а знизу ворсистих.
На другий рік, вегетаційний період пастернаку триває 120-130 днів, з верхньої частини формуються квітконоси, заввишки до 1 і більше метра. Вони – порожні, слабо опушені, ребристі, розгалужені у верхній частині, на кінцях розташовуються суцвіття у вигляді складних парасольок.
Пастернак – рослина перехресно-опиляєма, схрещується в межах одного виду, в тому числі з диким пастернаком. З початком цвітіння коренеплід стає неїстівним.
Квітки пастернаку в суцвіттях дрібні, жовті або жовто-помаранчеві з добре розвиненими нектарниками (хороший медонос). Цвітіння триває з липня до кінця серпня. Розкриття квіток в парасольках поступове (від крайових до центру), займає воно певний період часу, що впливає на дружність дозрівання насіння. Двосім’янки дрібні, дозрівають у вересні. За формою приплюснуті, округлі, світло-коричневих відтінків, зберігають схожість 1-2 роки.
Сім’янки пастернаку через високий вміст ефірних масел мають низьку схожість – в межах 45-50%, що необхідно враховувати при насіннєвому розмноженні.
Особливості вирощування пастернака
Пастернак відноситься до морозостійких і холодостійких культур. Насіння проростає при +2°С, сходи переносять заморозки до -5°С, а доросла рослина – до -8°С. При цьому пастернак продовжує добре розвиватися при тривалій несприятливій погоді.
Пастернак досить посухостійка, світлолюбна культура. Але при недостатньому освітленні теж добре росте (в півтіні під деревами).
При вирощуванні пастернаку в городньому культурообороті кращі попередники – бобові, огірки, томати, картопля, капуста.
Вимоги пастернака до ґрунту
Пастернак добре розвивається на нейтральних або слаболужних ґрунтах (рН=6,0-7,2) з глибоким орним шаром, водо– і повітропроникних, з високим вмістом органічних речовин. Грунти збіднені, щільні, глинисті, з кислою реакцією для пастернаку непридатні.
Восени перекопують ділянку на глибину повного багнета лопати. Під перекопування вносять по 4-5 кг перегною, зрілого компосту або біогумусу (з розрахунку 4-5 кг на 1 кв. м. площі) і фосфорно-калійні добрива (з розрахунку по 25-35 г кожного на 1 кв. м. площі). Для осіннього внесення мінеральних добрив можна використовувати нітроамофоску або нітрофоску в дозі 40-50 г/кв. м.
Підготовка посадкового матеріалу
Пастернак розмножують насінням або через розсаду.
Схожість насіння пастернаку (через високий вміст ефірних масел в покривній шкірці) не перевищує 50% і займає до місяця часу. Щоб прискорити і підвищити схожість насіння, їх попередньо замочують на 1-2 доби в теплій воді, яку кілька разів змінюють. Насіння висушують і лише потім висівають.
Ще ефективніше замочити насіння пастернаку на 2 доби в зольній витяжці, яку готують наступним способом. Ложку деревної золи без верху заливають 1 л теплої води, настоюють 4-5 годин, проціджують і замочують насіння в цьому розчині на 2-і доби. Після такої обробки насіння промивають в чистій воді і висушують.
Попередня підготовка насіння пастернаку прискорює на 15-20 днів появу сходів.
Перед посівом підготовлені лунки або рядки поливають теплою водою, можна розчином «Корневін» або іншого стимулятора коренеутворення.
Посів насіння пастернаку у відкритий грунт
Пастернак — холодостійка культура, добре переносить зимове похолодання, особливо при сніговому покриві, тому розмноження насінням можна проводити підзимним або весняним посівом у відкритий грунт.
Підзимовий посів пастернака проводять тільки сухим насінням в останній декаді жовтня–першій декаді листопада. Весняні сходи при осінньому посіві більш дружні і ранні.
При весняному посіві, щоб прискорити появу сходів пастернаку, висівають оброблене, набрякле насіння. Посів проводять в останній декаді квітня – першій декаді травня або (в більш північних регіонах) при прогріванні грунту у верхньому 5-10-сантиметровому шарі до + 8 … + 10°С.
Сходи пастернаку з’являються при температурі повітря +5…+7°С на 18-25 день. Протягом вегетації їм достатня температура від +15 до +25°С.
Спосіб посіву пастернаку рядовий рядковий з шириною міжрядь 35-40 см, або стрічковий двох– і трьохрядковий. Відстань між рядками в стрічці 20-30 см, а між стрічками 50-60-70 см, в залежності від сорту культури.
Глибина загортання насіння пастернаку в грунт не повинна перевищувати 1-2 см. допускається на легких супіщаних грунтах заглиблення насіння до 3 см.
Сіянці пастернаку акуратно проріджують, коли рослини сформують 2-3 справжніх листочки, залишаючи відстань між рослинами, залежно від сорту, 6-10-15 см. Перші 2 місяці сіянці ростуть дуже повільно, тому необхідно ретельно відстежувати та вчасно прибирати бур’яни, підтримувати грунт у вологому, пухкому стані.
Розмноження пастернака розсадою
З огляду на низьку схожість насіння, деякі городники вирощують пастернак через розсаду, що дозволяє відібрати найміцніші і добре розвинені рослини для вирощування у відкритому грунті.
Висівають на розсаду насіння пастернаку в кінці лютого, сходи з’являються на 20-25-30 день. На постійне місце (в теплиці або відкритому грунті) розсаду висаджують у віці 55-65 днів.
При будь-якій схемі висадки розсади залишають відстань між рослинами в ряду або рядку 10-15-20 см і між рядами або стрічками 30-40-50 см.
Догляд за пастернаком
- підтримання грунту в пухкому, чистому від бур’янів стані;
- проведення поливів;
- здійснення підгодівлі;
- захист рослин від хвороб і шкідників.
Всі роботи по догляду за культурою проводять вранці до 10-11 годин або в післяобідній час – після 16 годин дня.
Поливи пастернаку
Пастернак посухостійка культура, але в перший рік, коли йде інтенсивне розростання вегетативної маси листя, а коренева система розростається, несвоєчасні і недостатні поливи призводять до отримання дрібних коренеплодів з грубою волокнистою м’якоттю.
Надлишок води в цей період викликає розтріскування коренеплодів, їх загнивання, водянистість м’якоті, знижує термін зберігання і підвищений грибкове ураження рослин.
Тому в перший рік пастернак поливають не частіше ніж через 7-10 днів і стежать, щоб волога промочила верхній 10-15 см шар ґрунту. Грунт повинен бути вологим, але не болотисто-мокрим. Після поливу обов’язкове мульчування сухим піском або дрібною мульчею.
На другий рік поливи пастернаку проводять за потребою. Добре розвинена коренева система здатна забезпечити вимоги рослин до забезпечення вологою.
Підживлення пастернаку
Першу підгодівлю пастернаку приурочують до проріджування сіянців. Вносять аміачну селітру, “Кеміру” в дозі 20-30 г / кв. м площі.
Всі наступні підживлення проводять через 2-3 тижні фосфорно-калійними добривами в дозі 15-25 г/кв. м. 2-3-ю підгодівлі можна проводити органічними добривами або поєднувати з обприскуванням бором, мікроелементами, зольним розчином, який містить велику кількість мікроелементів та інших речовин, що позитивно впливають на якість коренеплодів, тривалість їх зберігання.
Захист рослин від хвороб і шкідників
З огляду на те, що в кулінарії використовують свіже листя пастернаку і молоді коренеплоди, обробка рослин з метою захисту рослин під час вегетації заборонена. Для захисту від хвороб і шкідників обробляють в основному грунт і насіння. Хворі рослини видаляють з грядки і звільнене місце обробляють золою, припорошують вапном.
Збирання і зберігання пастернаку
Коренеплоди пастернаку збирають в перший рік восени в третій декаді вересня–початку жовтня (перед початком заморозків). Прибирання проводять в суху погоду. Коренеплоди акуратно обтрушують від грунту, обрізають бадилля, просушують під навісом, складають в невеликі ящики, пересипаючи вологим піском.
Зберігають пастернак в підвалах при температурі 0 … + 2°С і вологості повітря в межах 80-85%. У теплих регіонах частину врожаю коренеплодів залишають на зиму в землі і використовують свіжовикопані в міру потреби. З наближенням весни урожай повністю викопують, щоб коренеплоди не проросли.
Використання пастернаку
Свіжі листки, корені і насіння використовують в кулінарії в свіжому і сушеному вигляді для приправ, десертних сумішей, як ароматизовану заправку в свіжих салатах, для приготування других страв і гарнірів. Пастернак часто вважається обов’язковим інгредієнтом при консервуванні і солінні овочів.
Листя пастернаку використовують тільки в молодому віці, а коренеплоди – тільки річного віку.
Завдяки високому вмісту в коренеплодах ефірних масел, вітамінів, мікроелементів, мінеральних солей та інших корисних речовин, пастернак має протигрибкову і антибактеріальну дію та інші лікувальні властивості, які використовують в народній і офіційній медицині. З плодів пастернаку виготовляють медичні препарати:
“Пастенацин”, застосовуваний при коронарній недостатності, для попередження нападів стенокардії, ниркових і ЖК захворюваннях.
“Бероксан” і “Еупіглін” для лікування вітіліго і гніздової плішивості та ін.
Сорти пастернаку
Сорти пастернаку ділять на ранні, середньостиглі і пізні сорти. Деякі з них потрапили в розряд улюблених і повсюдно вирощуються в городній культурі.
З ранніх для вирощування найбільш часто використовують сорти пастернаку “Делікатес” і “Кулінар”. Останній формує коренеплід масою 100-130 г за 85 днів. У “делікатесу” технічна стиглість коренеплоду настає на 110-115 день, але коренеплід формує масу до 200-350 г. лежкість у обох сортів хороша, м’якоть смачна.
Пізні сорти пастернаку “Гернсійський” і “Студент” в основному вирощують в регіонах з довгим осіннім періодом. Період вегетації становить від 140 до 150 днів. Коренеплоди довгі конічної форми, до 25-30 см завдовжки, масою 200-300 г. Обидва сорти відрізняються підвищеною ароматностью, щільною білою м’якоттю з солодким присмаком, високою врожайністю, гарною лежкістю.
