Город

Монофосфат калію для рослин

З плином часу земля сільськогосподарських угідь схильна виснажуватися. Бідні грунти стають головною причиною низьких врожаїв і високої захворюваності рослин. Для профілактики таких проблем в грунт додатково вносять органічні і мінеральні добрива. Застосовуючи на ділянці монофосфат калію, необхідно знати деякі його особливості, не завжди зазначені в інструкції.

Агрохімічна характеристика монофосфату калію

Калію монофосфат (дигідрофосфат калію або монокалієва сіль ортофосфорної кислоти — – кристалічне з’єднання, що відрізняється високою розчинністю у воді. При кристалізації утворює прозорі кристали пірамідальної форми. В агрономічному напрямку використовується у вигляді білого, бежевого або світло-коричневого порошку або гранул для приготування розчину.

В агрохімії монофосфат використовують як джерело калію і фосфору, що входять до складу добрива. При внесенні препарату в грунт засвоюється до 28% калію і до 23% фосфату. Спільне використання з солями магнію і кальцію знижує ефективність підгодівлі.

З цієї ж причини розчин порошкового монофосфату калію рекомендується готувати на дистильованій або кип’яченій воді.

Гранульована форма позбавлена цього недоліку. Сам розчин відрізняється нестійкістю до впливу зовнішнього середовища, тому не підлягає зберіганню і готується безпосередньо перед використанням. Цією особливістю обумовлений той факт, що викликати монофосфатом передозування у рослин вкрай складно.

Розчин володіє нейтральною кислотністю, сумісний з більшістю інших підгодівлей і не викликає опіків у рослин.

Механізм дії монофосфату калію на рослини

Своєчасне застосування дигідроортофосфату калію спричиняє такі ефекти:

  • Зростання плодоношення за рахунок тривалого періоду цвітіння і підвищення кількості зав’язей.
  • Покращує органолептичні властивості плодів.
  • Потенціює стійкість культурних рослин до впливу хвороботворних мікроорганізмів.
  • Підвищує холодостійкість культур до помірних впливів поворотних заморозків.
  • Підвищує кількість зеленої маси на трав’янистих культурах і пагонів на кущах і деревах.
 

Калій бере участь у водно-сольовому обміні рослини. Внесення калієвої підгодівлі підвищує тонус клітин, щільність тканин і стійкість їх до інфекційних агентів. При нестачі калію в плодах знижується концентрація цукрів, тургор, аромат. Плоди виростають в’ялими і погано зберігаються.

Фосфор необхідний рослинам для процесів фотосинтезу і вегетації. При нестачі фосфору в грунті у рослин пригнічується ріст, цвітіння і плодоутворення.

Додаткові підгодівлі фосфором надають листю здоровий зелений колір, сприяють швидкому нарощуванню маси, утворенню підвищеної кількості квітів і зав’язей. У ґрунтах, багатих фосфором, рослини нарощують розгалужену кореневу систему за відносно невеликий період часу.

Висока розчинність призводить до того, що добриво добре засвоюється всіма вегетативними органами будь-якої фотосинтезуючої рослини. Потреба рослин в калійно-фосфорній підгодівлі визначається вегетативним періодом, способом внесення і сільськогосподарською культурою.

Інструкція по застосуванню в залежності від різних видів культур

На ранніх вегетативних етапах рослини (в 4-8 справжніх листків) монофосфат вносять як кореневе добриво з водою. Використовують 0,1% розчин (10 г на 10 л води) з розрахунку 5 л на 1 кв. м ґрунту. Подібні маніпуляції найбільш актуальні для розсади овочевих і декоративних рослин.

Підрослі овочі і квіти підгодовують монофосфатом після пересадки у відкритий грунт. Краще використовувати метод позакореневого внесення мінералів у вигляді 0,2% розчину (20 г на 10 літрів води). Розчин розпилюють на листя з розрахунку 3 л на 1 кв. м площі. На етапі бутонізації витрата добрива збільшується до 6 л на кожен кв. м насаджень.

Весняне кореневе підживлення плодових дерев і чагарників здійснюється 0,15% розчином (15 г на 10 л води) з розрахунку 20 л на 1 кв. м ґрунту. Для зрошення крони до етапу цвітіння використовується 0,3%. Витрата розчину для ягідних кущів становить до 10 л/м2. На зрошення крони 1 плодового дерева витрачається до 25 л 0,3% розчину монофосфату калію.

Для томатів і виноградної лози використовується дощування 0,15% розчином по 5 л/м2.

Для продовження періоду плодоношення і боротьби з грибковими хворобами проводять обприскування листя 0,2% розчином. Такий метод обробки витрачає до 7 л на кожні 4-5 рослин.

Практичні тонкощі позакореневого підживлення монофосфату

За відгуками, результативність використання монофосфату вища при розпиленні розчину на листя у вечірній час до випадання роси. Тоді препарат довго не випаровується і встигає вбратися в тканини і органи рослин.

Садівники відгукуються ще про одну особливість монофосфату калію. Дикорослі і бур’яни більш чутливі до препарату, ніж культурні. Тому перед підгодівлею розчином дигідроортофосфату обов’язково рекомендують прополку і розпушування верхнього шару грунту.

Препарат втрачає до 30% ефекту вже через годину після приготування розчину. На підставі цього факту досвідчені садівники радять одномоментно готувати не більше 10 л суміші.

Запобіжні заходи

Безпека препарату для рослин не означає нешкідливість для людини, тому застосування дигідроортофосфату вимагає дотримання правил безпеки.

До них відносяться:
 

  • Зберігання речовини в провітрюваному приміщенні.
  • Герметична тара для зберігання.
  • Обмеження контакту з препаратом дітей до 14 років і домашніх вихованців.
  • Всі роботи з приготування і застосування розчину здійснювати в рукавичках, захисних окулярах і респіраторі.
  • При контакті монофосфату з відкритими шкірними покривами або слизовими необхідно промити забруднену ділянку великою кількістю води.
  • Виключити куріння, прийом їжі і води в період роботи з добривом.
  • У разі вживання монофосфату всередину потрібно промити шлунок. Потім необхідно без зволікання звернутися за медичною допомогою.
  • Виключити можливість потрапляння препарату в джерела питної води та об’єкти централізованого водопостачання.
 

Може зацікавити:

Залишити відповідь

Back to top button