З плином часу земля сільськогосподарських угідь схильна виснажуватися. Бідні грунти стають головною причиною низьких врожаїв і високої захворюваності рослин. Для профілактики таких проблем в грунт додатково вносять органічні і мінеральні добрива. Застосовуючи на ділянці монофосфат калію, необхідно знати деякі його особливості, не завжди зазначені в інструкції.
Агрохімічна характеристика монофосфату калію
Калію монофосфат (дигідрофосфат калію або монокалієва сіль ортофосфорної кислоти — – кристалічне з’єднання, що відрізняється високою розчинністю у воді. При кристалізації утворює прозорі кристали пірамідальної форми. В агрономічному напрямку використовується у вигляді білого, бежевого або світло-коричневого порошку або гранул для приготування розчину.
В агрохімії монофосфат використовують як джерело калію і фосфору, що входять до складу добрива. При внесенні препарату в грунт засвоюється до 28% калію і до 23% фосфату. Спільне використання з солями магнію і кальцію знижує ефективність підгодівлі.
Гранульована форма позбавлена цього недоліку. Сам розчин відрізняється нестійкістю до впливу зовнішнього середовища, тому не підлягає зберіганню і готується безпосередньо перед використанням. Цією особливістю обумовлений той факт, що викликати монофосфатом передозування у рослин вкрай складно.
Розчин володіє нейтральною кислотністю, сумісний з більшістю інших підгодівлей і не викликає опіків у рослин.
Механізм дії монофосфату калію на рослини
- Зростання плодоношення за рахунок тривалого періоду цвітіння і підвищення кількості зав’язей.
- Покращує органолептичні властивості плодів.
- Потенціює стійкість культурних рослин до впливу хвороботворних мікроорганізмів.
- Підвищує холодостійкість культур до помірних впливів поворотних заморозків.
- Підвищує кількість зеленої маси на трав’янистих культурах і пагонів на кущах і деревах.
Калій бере участь у водно-сольовому обміні рослини. Внесення калієвої підгодівлі підвищує тонус клітин, щільність тканин і стійкість їх до інфекційних агентів. При нестачі калію в плодах знижується концентрація цукрів, тургор, аромат. Плоди виростають в’ялими і погано зберігаються.
Фосфор необхідний рослинам для процесів фотосинтезу і вегетації. При нестачі фосфору в грунті у рослин пригнічується ріст, цвітіння і плодоутворення.
Додаткові підгодівлі фосфором надають листю здоровий зелений колір, сприяють швидкому нарощуванню маси, утворенню підвищеної кількості квітів і зав’язей. У ґрунтах, багатих фосфором, рослини нарощують розгалужену кореневу систему за відносно невеликий період часу.
Висока розчинність призводить до того, що добриво добре засвоюється всіма вегетативними органами будь-якої фотосинтезуючої рослини. Потреба рослин в калійно-фосфорній підгодівлі визначається вегетативним періодом, способом внесення і сільськогосподарською культурою.
Інструкція по застосуванню в залежності від різних видів культур
На ранніх вегетативних етапах рослини (в 4-8 справжніх листків) монофосфат вносять як кореневе добриво з водою. Використовують 0,1% розчин (10 г на 10 л води) з розрахунку 5 л на 1 кв. м ґрунту. Подібні маніпуляції найбільш актуальні для розсади овочевих і декоративних рослин.
Підрослі овочі і квіти підгодовують монофосфатом після пересадки у відкритий грунт. Краще використовувати метод позакореневого внесення мінералів у вигляді 0,2% розчину (20 г на 10 літрів води). Розчин розпилюють на листя з розрахунку 3 л на 1 кв. м площі. На етапі бутонізації витрата добрива збільшується до 6 л на кожен кв. м насаджень.
Весняне кореневе підживлення плодових дерев і чагарників здійснюється 0,15% розчином (15 г на 10 л води) з розрахунку 20 л на 1 кв. м ґрунту. Для зрошення крони до етапу цвітіння використовується 0,3%. Витрата розчину для ягідних кущів становить до 10 л/м2. На зрошення крони 1 плодового дерева витрачається до 25 л 0,3% розчину монофосфату калію.
Для томатів і виноградної лози використовується дощування 0,15% розчином по 5 л/м2.
Практичні тонкощі позакореневого підживлення монофосфату
За відгуками, результативність використання монофосфату вища при розпиленні розчину на листя у вечірній час до випадання роси. Тоді препарат довго не випаровується і встигає вбратися в тканини і органи рослин.
Садівники відгукуються ще про одну особливість монофосфату калію. Дикорослі і бур’яни більш чутливі до препарату, ніж культурні. Тому перед підгодівлею розчином дигідроортофосфату обов’язково рекомендують прополку і розпушування верхнього шару грунту.
Препарат втрачає до 30% ефекту вже через годину після приготування розчину. На підставі цього факту досвідчені садівники радять одномоментно готувати не більше 10 л суміші.
Запобіжні заходи
Безпека препарату для рослин не означає нешкідливість для людини, тому застосування дигідроортофосфату вимагає дотримання правил безпеки.
- Зберігання речовини в провітрюваному приміщенні.
- Герметична тара для зберігання.
- Обмеження контакту з препаратом дітей до 14 років і домашніх вихованців.
- Всі роботи з приготування і застосування розчину здійснювати в рукавичках, захисних окулярах і респіраторі.
- При контакті монофосфату з відкритими шкірними покривами або слизовими необхідно промити забруднену ділянку великою кількістю води.
- Виключити куріння, прийом їжі і води в період роботи з добривом.
- У разі вживання монофосфату всередину потрібно промити шлунок. Потім необхідно без зволікання звернутися за медичною допомогою.
- Виключити можливість потрапляння препарату в джерела питної води та об’єкти централізованого водопостачання.
